Людей, котрі мають надприродні здібності, гуцули називають мольфарами. Цікавість до таких людей надзвичайна — багато туристів, які їдуть в Карпати, прагнуть побачити мольфарів. Бо вони — легенда карпатського краю. Місцеві розповідають, що й самі навідуються до віщунів, бо в їхніх словах — могутня сила. Гуцульські мольфари часто кажуть: «Вірте, і добро переможе!».
А журналісти, які нещодавно приїхали на гуцульщину на фестиваль, були учасниками конкурсу зі схожою назвою — «Поспішай творити добро!». У своєму життєствердному оптимізмі ці кредо дуже близькі. Можливо, це тому, що натхнення черпають в Карпатах... До речі, «Буковель натхнення» — саме така назва фестивалю, про який і розповімо, не забувши згадати і про сам курорт.
Якщо вже продовжити тему легендарних мольфарів, то стародавня хатина гуцульського віщуна з дуже атмосферним інтер’єром нещодавно з’явилася й у Буковелі. Тут створили етнопарк «Гуцул Ленд» — справжнє стародавнє село просто неба, де є столітні хати не тільки мольфара, а й гончара, ткача, мисливця...
Посеред мальовничого лісу між смереками — підвісні пішохідні місточки, які хитаються під ногами, додаючи адреналіну, з’єднують різні тематичні локації. На території цієї відпочинкової зони проводять майстер-класи з традиційних гуцульських ремесел, тут і зоопарк з домашніх тварин та птахів, і кінозала — на побіленій стіні йде фільм, а глядачі сидять на пеньках та колодах, накритих овечими шкурами. В «Гуцул Ленді» можна провести увесь день не нудьгуючи.
Ось таку особливість Буковелю постійні його відвідувачі вже помітили давно — щороку тут з’являється якась новинка, тут постійно щось будується, удосконалюється та розширяється те, що є. Тож Буковель, який раніше найбільше любили за зимові розваги на трасах лижники та сноубордисти, тепер — курорт, на якому кожен знайде собі розвагу цілий рік. Буковель нині — це ціле містечко, в якому є усі належні умови для занять спортом, відпочинку, оздоровлення та бізнесу. Щороку Буковель приймає близько 2 мільйонів туристів. Тут потужно розвинута фізкультурна, спортивна та рекреаційна сфери.
— У планах Буковелю — працювати та розвиватися, — говорить Олександр Шевченко, засновник Буковелю. — Головний акцент робимо на Карпатах. Добробут цілого регіону — наша мета. Адже Карпати дуже різноманітні й особливі. Тут сприятливий клімат, неймовірно мальовничі пейзажі, працьовиті і творчі люди. Єдине, що потрібно, — розробити план і стратегію розвитку територій, розвивати туризм. І впродовж 10-15 років зможемо зробити Карпати однією з найбільш розвинутих і заможних територій. Подібну історію має одна із тепер найбагатших, а колись дуже бідних, провінцій в Італії — Південний Тіроль. Можливість самостійно економічно розвиватися тут виборювали 20 років. Тепер там є один із найбільших гірськолижних курортів, який має 1200 км трас. Тоді як у Буковелі, для порівняння, 68 км. У нас все ще попереду!
Які розваги у Буковелі влітку? Заряд адреналіну можна отримати, взявши участь у джип-турах, катаючись у велопарку чи організувавши кінну прогулянку. Для гостей комплексу працюють скалодром, спортивні майданчики, екстрім-парк, квадротури. Тут можна пограти в пейнтбол, боулінг, більярд. Також Буковель пишається озером Молодості, яке є найбільшою штучною водоймою в Україні. Тут облаштовано пляжні зони відпочинку. Чимало і розваг на озері: водні лижі, катамарани, каяки, гідроцикли, аквагірки. Поряд — спа-комплекс «Вода», в якому є і лазні, і басейн з підігрітою водою, і джакузі просто неба. А в розважальному центрі «Бука» — і в боулінг можна пограти, і в настільний теніс.
Підходить якнайкраще Буковель і для проведення різноманітних семінарів, тренінгів, фестивалів. Тут є і велика зала, і камерні приміщення.
Цьогоріч учасниками медіа-фестивалю «Буковель натхнення», організованого Українським журналістським фондом і підтриманого Олександром Шевченком, були журналісти з усієї України. Як, втім, і минулої осені. Тобто фестиваль може стати традиційним зібранням в цьому мальовничому місці творчих людей, які обмінюються досвідом, спілкуються, знайомляться. Особливо хочеться згадати переможців двох конкурсів, яким на фестивалі вручали нагороди. Конкурси мають оптимістичні назви — «Поспішай творити добро!» та «Живи активно, дій — позитивно!». І мета у них одна — розповісти в журналістських публікаціях про цікавих і небайдужих людей, які здатні дивувати своїми справами, співчувати, допомагати іншим, які мають активну життєву позицію і налаштовані бути щасливими попри все. До речі, й самі журналісти, автори конкурсних матеріалів, люди надзвичайно цікаві. Наприклад, Людмила Макей, редакторка із Кропивницького, ще й провела майстер-клас з розпису тарілок в петриківському стилі. А журналістка з Івано-Франківська розповіла і показала, як створювати натуральні скраби та креми. Вишивати бісером солом’яний капелюшок вчила власкор «Голосу України» Людмила Стражник.
Організатори фестивалю запросили також бізнес-тренерів, психологів, лекторів і навіть... модельєрку — Євгенія Франківська показала свою колекцію одягу, одягнувши у сукні та костюми журналісток. Щоранку запрошувала на заняття з йоги Інна Гойс, а Міла Коломієць — проводила майстер-класи з основ східного танцю та розпису тіла хною.
Втім, фестивальні дні були наповнені не тільки розважальними заходами. Практикум «Профілактика професійного вигорання» з Вікторією Виноградовою з Таврійського національного університету, тренінги з викладачами комп’ютерної академії «ШАГ», лекторій про Вікіпедію із засновником громадської організації «Вікімедія України» Юрієм Пероганичем, а літературна вітальня подарувала несподівану і приємну зустріч з Михайлом Прудником, останнім редактором сатиричного журналу «Перець».
— Організатори фестивалю прагнули, щоб у нинішній непростий час у наших виданнях побільшало розповідей про конструктивних і активних людей, їхнi добрі справи, — поділилась враженнями від фестивалю Людмила Ольховська, директор Українського журналістського фонду. — Поставленої мети досягти вдалося. На конкурс надійшло понад тисячу робіт — колеги представили чудові матеріали про героїв сьогодення.
Галина КОТУЛЬСЬКА.
