Після всеукраїнського розголосу матір військового з села Городище Людмила Панчук вирішила порушити мовчання.
Жінка відкидає усі звинувачення свого сина Дмитра, який стверджує, що матір витратила усю його зарплату, поки той перебував у російському полоні, повідомляє Рівне 1. Загалом йдеться про зникнення чималої суми – 4 мільйони 200 тисяч гривень.
Людмила переконує, що інвестувала гроші, щоб відремонтувати старенький будинок у Городищі, який мала передати сину, проте той хоче жити у Києві зі своєю дівчиною:
– Цей внутрішній сімейний конфлікт набрав шаленого розголосу, та факти викладені у ЗМІ абсолютно не відповідають дійсності.
Весь цей час перебування Дмитра у полоні, я , мати та його рідна сестра робили все, що тільки можливо. Абсолютно всі структури були повідомлені, подані заяви. Неодноразово писалися листи через «Червоний Хрест». Також напередодні повернення сина мали можливість написати листи через волонтерку Аміну Іванченко.
Його повернення стало великою радістю. Дмитро пройшов початкову реабілітацію, під час якої познайомився з дівчиною та закохався. Після закінчення реабілітації перше, куди він поїхав, — до неї у Київ, а вже потім додому.
Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей військовослужбовців, які захоплені в полон, відносяться батьки. Згідно наказу командира військової частини А0284 з червня 2022 року по січень 2025 року мені виплачувалося грошове забезпечення, на законних підставах , як і багатьом іншим членам сімей, яких спіткала така біда.
По поверненню Дмитра , я йому сказала відразу, що будинок, буде належати йому, оскільки робила все для його комфорту та всі кошти вклала у будинок де ми жили : перекрила дах, добудувала кухню, зробила ремонт та придбала у кімнату сина все як він хотів, ми його всі чекали. Я сподівалась на те, що зустріну з сином у цьому будинку спокій та старість. Це його дім, та я наполягла на тому, аби він взяв ключі, які наразі перебувають у нього (попередньо даю відповідь на питання: замки ніхто не змінював, і він у будь-яку хвилину може потрапити в дім). Проте, Дмитро сказав що ми ніхто йому не потрібні, йому це все не потрібно, він хоче жити в Києві зі своєю дівчиною, та йому потрібні всі гроші . В розпачі я пішла і зняла його з реєстрації , навіть не могла подумати що ця ситуація може так обернутись.
За цей весь час у мене розвинувся цукровий діабет, тому я вимушена постійно бути на медикаментозних препаратах. Згодом виявили злоякісну пухлину в нирці, з якою, на жаль, майже нереально боротися. Тому я прийняла рішення поїхати на певний час за кордоном , щоб заробити кошти на операцію. Підтвердження цьому всьому теж є.
Можливо, це неправильно, що я вкладала гроші, аби покращити наше житло , йому б там дійсно було комфортно, добре і аби він почував себе захищеним. Можливо, було неправильним і те, що якісь кошти пішли мені на лікування, жодних доходів , в тому числі пенсії – я не маю, але якщо син так вирішив – я звісно буду віддавати ці кошти , можливо хоча б частину коштів візьму в борг . Дуже сподіваюсь що наш сімейний конфлікт все таки вирішиться, ми родина і так не має бути, рідні люди мають підтримувати один одного.
Сам військовослужбовець Дмитро не вірить словам матері, бо в оновленому будинку в селі зараз живе його сестра з дітьми. Окрім цього, жінки виписали солдата з будинку, який мали йому передати.
Читайте також по темі: У селі на Рівненщині розповіли, куди матір могла витратити мільйони полоненого сина
