Коли суддя запитала, скільки в Олени є дітей, підсудна, не моргнувши оком, відповіла: «Здається, троє». Старший помічник прокурора м.Рівного Неля Клімашевич здивовано перепитала, чи підсудна, бува, не помилилась. Пані прокурор добре знала, що мама-зозуля насправді має ще одну дитину. Олені нічого не залишалось, як відповісти, невдоволено зморщившись: «Я просто забула, їх у мене четверо». Жінка забула про донечку, від якої відмовилась, щойно та народилась.
Коли суддя запитала, скільки в Олени є дітей, підсудна, не моргнувши оком, відповіла: «Здається, троє». Старший помічник прокурора м.Рівного Неля Клімашевич здивовано перепитала, чи підсудна, бува, не помилилась. Пані прокурор добре знала, що мама-зозуля насправді має ще одну дитину. Олені нічого не залишалось, як відповісти, невдоволено зморщившись: «Я просто забула, їх у мене четверо». Жінка забула про донечку, від якої відмовилась, щойно та народилась. …Рівнянці Олені цьогоріч виповнилось 32 роки. За цей час вона встигла вийти заміж, народити трьох дочок і розлучитись з чоловіком. Згодом у неї народилась ще донечка. — Від неї Олена відмовилась наступного ж дня, дівчинка потрапила у будинок дитини. Дитина народилась хворою, лікарі сказали, що в неї — вроджена алкогольна залежність. Ще б пак, адже впродовж вагітності її мама постійно вживала алкогольні напої, — розповіла кореспонденту «РВ» Неля Клімашевич. Двічі Олена потрапляла на лаву підсудних. Вперше — за хуліганство, проте її врятувала амністія. Потім отримала умовне покарання — три роки позбавлення волі за крадіжки. Вона ніде не працювала та пиячила, залишивши дітей на виховання спершу чоловіку, а потім своїй рідні. А нещодавно Олена знову потрапила на лаву підсудних і отримала покарання не умовне, а реальне. …На вулиці Марка Вовчка, що у Рівному, жила бабця, за якою доглядав внук із своєю дружиною. Вдень, коли ті були на роботі, до старенької почали навідуватись балакучі сусідки. Якщо хтось подумає, що вони хотіли розрадити стареньку, яка мала проблеми із слухом та зором, чи чимось їй допомогти, то помиляються. Доки одна із жінок розмовляла із господинею, її спільники в іншій кімнаті робили обшук. Саме в цьому злочинному гурті й працювала Олена. Коли прийшли першого разу до бабці, забрали в неї чотири простирадла, десять рушників, двадцять книжок, вибираючи найтовщі, два годинники, набір чарок. Другого разу викрали з помешкання кольоровий телевізор, третього — кришталеві вази та фужери, четвертого — два рулони тканини, скатертини та тюль. Рідні побачили, що з дому зникають речі, запитали у старенької, куди ті поділись, та вона нічого їм пояснити не змогла. А злочинці тим часом книги здали в макулатуру, а решту речей почали розпродувати. Коли один із сусідів поцікавився походженням товару, який йому запропонували купити, то Олена пояснила, що забрала у чоловіка, з яким розлучається. Як не дивно, але таке пояснення багатьох задовольнило. Викрадені речі працівники міліції згодом вилучили в покупців. — Олену визнали винною у скоєнні крадіжок і засудили до трьох з половиною років позбавлення волі, вона визнала себе винною, — повідомила «РВ» Неля Клімашевич. Міський суд розглянув ще одну справу — Олену та її чоловіка, який неспроможний виховувати своїх дітей, позбавили батьківських прав. Старшу доньку мами-зозулі виховує бабця. Востаннє дівчинка бачила жінку, яку називає мамою, років зо два тому. Ще двох дівчаток виховуватимуть дід з тіткою.
