Майже центнер хліба і булок

Ми розпочинаємо серію публікацій під рубрикою «Купуємо разом», щоб разом розібратися у морі пропозицій підприємств і підприємців нашого міста. Ми намагатимемося віднайти найкращі купівельні варіанти з найоптимальнішим співвідношенням ціни та якості, ознайомити вас з різноманітними товарами і послугами Рівного.

При сприянні виконуючої обов’язки начальника обласного управління статистики Тетяни Бойко мені вдалося дізнатися, що в 2002 році 23 хлібозаводи області виробили 36,7 тис.тонн хліба, що становить приблизно 90% від всього виробництва. Інші десять припадають на малі підприємства. Близько 60% хліба випікається безпосередньо у Рівному, де «гігантами хлібовипікання» є «Рівнехліб» та «Поліссяхліб». Окрім них, у місті працює також 24 приватних пекарні. За даними обласного управління статистики, у 2001 році кожний рівнянин спожив близько 118 кілограмів хлібопродуктів, до яких, окрім хліба, відносяться борошно, макаронні та інші борошняні вироби. Скільки усі ми спромоглися з’їсти у минулому році статистика ще не знає — не встигла порахувати. Що стосується вартості хліба, то наша область знаходиться на золотій ціновій середині. За даними Держкомстату, в січні цього року ціни на пшеничний хліб на Рівенщині в середньому становили 1,48 грн. за 1 кг. Для порівняння: середня по Україні ціна становить 1,55 грн. Але щодня ми споживаємо не цифри, а цілком реальні буханці, що продаються в цілком реальних магазинах і на лотках. Як повідомила завідувачка відділення гігієни харчування міської СЕС Надія Стичишина, з 306 магазинів, котрі працюють у Рівному, хлібні відділи мають 231. Що стосується хлібних кіосків, то за даними управління торгівлі їх у Рівному нараховується 27 спеціалізованих, де торгують винятково хлібом, і 21 змішаний, де, окрім хліба, продаються й інші продукти. Причому спостерігається тенденція до поступового скорочення кількості кіосків. До речі, згідно з вимогами санстанції, хлібний кіоск має бути обладнаний рукомийником. Бажано, щоб працювали два продавці, обов’язково в рукавичках, а хліб відпускався в поліетиленових пакетах. Які ж пропозиції у спеціалізованих магазинах і кіосках? Продавець хлібного кіоску на Андріївському ринку Лідія Павлівна повідала мені, що найбільшим попитом у них користується чорний, «Сергіївський» хліб першого хлібозаводу («Рівнехліб») за ціною 92 копійки за буханець, батон (1,04 грн.) і білий хліб (1,08 грн.) третього хлібозаводу («Поліссяхліб»). За словами пані Лідії, більшість покупців непогано орієнтуються у назвах та якості хліба. Для тих, хто не орієнтується, підкажемо, що «Сергіївський» чорний світліший, менш кислий і не так швидко черствіє, як його «поліський» колега «Подільський». Розказали мені також, що батони і білий хліб 3-го хлібозаводу вирізняються тим, що мають черевце в сіточку, а вироби інших виробників знизу гладкі. Саме за цією ознакою і вирізняють їх хлібні професіонали. Оскільки цей кіоск знаходиться біля автовокзалу, то найбільш «хлібними» днями є вихідні, коли всі їдуть на багаті села. Найгірший виторг у понеділок-вівторок. Незважаючи на те, що на Андріївському розташовано вісім точок, де продається хліб, покупці є у всіх. Оскільки ціни на ринку в усіх підприємців однакові, конкурують між собою різноманітністю асортименту. Окрім виробів великих хлібозаводів, беруть на реалізацію продукцію приватників. Проте для споживачів певною незручністю є те, що «приватний» хліб не ріжуть, оскільки він обмінюється на свіжий у разі непродажу лише буханець на буханець. Пані Лідія розповіла, що давно минули ті часи, коли люди купували десятки хлібин, вигодовуючи ними худобу. Зараз таке — велика рідкість, і якщо хліба купують багато, то лише для великих сабантуїв на кшталт весілля. Зазвичай беруть 1-3 хлібини, а пенсіонери, економлячи, часто просять розрізати буханець навпіл, а то й на чвертки. Щодо ваги хлібин, то вона коливається у межах 700 грамів. За словами продавців, нещодавно зросли ціни на борошно, й виробники хліба пішли на хитрість. Для того, щоб не підвищувати ціну на хліб, вони зменшили його вагу, і тепер ми купуємо не 750-грамові буханці, а на 50 грамів легші. На іншому ринку, центральному продовольчому, мою увагу привернув магазин «Свіжий хліб». Зайшовши до нього, я побачила таку незвичну для нашого часу чергу. Поки я розмовляла з продавцем Іриною Левченко, її колега продавала хліб у швидкому темпі, проте черга не закінчувалась. Особливістю цього магазину є великий асортимент: близько 30 видів хліба та стільки ж солодкої випічки — булочок та тістечок. Продається як заводський хліб, так і продукція семи приватних підприємців, у тому числі й зі Здолбунова. Здолбунівський білий хліб вирізняється якоюсь, я б сказала, солідністю. І хоча його вага приблизно така ж, як і в інших, на вигляд він чомусь видається більшим. За словами продавців, серед постійних клієнтів він користується попитом, хоч і коштує дещо дорожче — 1,20 грн. Трапляються тут досить екзотичний хліб «Запашний з медом» по 1,10 грн., «Чумацький з часником» вагою 330 г за ціною 60 коп. Підвищеним попитом користується все той же чорний виробництва 1-го і 3-го хлібозаводів за ціною 92 копійки, білий і батон 3 -го хлібозаводу за ціною 1,08 грн. і 1,02 грн. відповідно. Свіжий хліб привозять з 7-ї до 9-ї, тож любителям гаряченького потрібно приходити вранці. Тим же, хто полюбляє вироби 1-го хлібозаводу, краще прийти з 12-ї до 13-ї, саме тоді підвозять свіжий хліб. Неподалік від мого дому, у колишньому овочевому магазині, розташувалася мініпекарня і вранці від неї нестерпно смачно пахне свіжою випічкою. Мені давно хотілося дізнатися, хто у хатинці живе, і ось трапилася нагода. Виявилося, що у хатинці оселилося товариство «Нивакс» на чолі з директором Жоржем Яцюком. Жорж Яцюк працює у хлібному бізнесі з 1995 року. За його словами, конкуренція дуже висока, і на плаву утримуються не всі. Сподіваючись на шалену рентабельність, постійно відкриваються нові пекарні, але, не знайшовши своєї ніші на ринку, швидко банкрутують. Вижити може допомогти якісна і оригінальна продукція та стабільні торгові точки. Гордістю своєї пекарні пан Жорж вважає хліб «По-домашньому» (15% житнього, 85% пшеничного борошна), відпускна ціна 85 коп., у магазинах 1,04 грн., здобну плетінку «Колос» — 1,05 грн. (1,30 грн.) та єдині в Рівному круасани з напівшарового тіста з повидлом, капустою, яблуками за відпускною ціною 60 коп. (у магазинах — 80 коп.) Наслухавшись апетитної інформації, захотілося їсти. Тому я вирішила на власному шлунку перевірити смак і якість рівенського хліба. Всього хліба, звісно, не з’їси, тому я зупинила свій вибір на чотирьох зразках чорного від різних виробників. Мою увагу привернули: поліссяхлібівський, куплений у фірмовому магазині (колишній «Колосок») за ціною 88 копійок за буханець, рівнехлібівський, куплений у кіоску на Андріївському ринку за 98 копійок, «Запашний з медом» виробництва підприємця Шахова за ціною 1,10 грн. і здолбунівський — 1,05 грн. за буханець. Для початку, уважно оглянувши і понюхавши хлібини, помітних відхилень від норми я не помітила. Більш пористими виявилися здолбунівський та запашний з медом, у якого все ж зверху дещо підгоріла кірочка. Запашний моїх медових очікувань не виправдав і був зовсім не солодкий. Хоча саме він найбільше сподобався редакційному чоловічому товариству, яке радо долучилося до дегустаційного процесу. Прийшовши додому, я приготувала грінки — уперед за смаковими якостями вирвались здолбунівчанин та все той же «Запашний». І вже зовсім жорстоко я вчинила з моїми буханцями, залишивши їх на ніч на столі, без пакетиків і хлібниці. Уранці всі виявили до мене певні ознаки черствості, але найкраще зберігся рівнехлібівський, хоча й інші були ще цілком придатні до вживання. Висновок — на колір і смак товариш не всяк, і кожному подобається своє. Але при чималому виборі хліба в Рівному є можливість покуштувати усі існуючі види і обрати свій, тим паче, що за ціною вони не надто відрізняються. Якщо ж ціна для вас — не останнє питання, то купуйте хліб у спеціалізованих «заводських» магазинах і кіосках, де він продається за ціною виробника. І як сказала мені продавець хліба пані Лідія — несмачного хліба не буває. Тож смачного усім нам!