Рік, що минає, для міліціонера Андрія Мельниченка з Харкова був щедрим на пам’ятні події: відзначив своє 40-річчя, змінив місце роботи: міністр призначив його на посаду начальника обласного управління міліції на Рівенщину, а нещодавно отримав звання генерал-майора. Але для підлеглих та мешканців області новий начальник міліції ще залишається загадковим прибульцем із сходу України, від якого вони не знають чого чекати і на що сподіватись. А сам Андрій Мельниченко цього тижня зізнався журналістам, що нові погони «тиснуть» на плечі відповідальністю за роботу всього міліцейського колективу, яким керує. Присвоєння генеральського звання він розцінив не інакше, як відсутність права на помилку.
Не спав дві ночі Дві ночі поспіль перед виборами Президента України генерал не спав, бо контролював несення служби підлеглими. А тепер вважає, що вибори в області минули спокійно, кожен міг зробити своє волевиявлення без тиску. Працівники міліції охороняли бюлетені й супроводжували їх у ЦВК. На охорону дільниць в області було задіяно 2 тисячі правоохоронців. Сам генерал Мельниченко голосував за відкріпним талоном, бо прописаний у Харкові. А в Рівному він винаймає квартиру й особняка будувати не збирається. Та не тому, що не планує тут надовго залишатись, а тому, що є людиною невибагливою та скромною.
Мельниченко оголошує бій, але не «п’ятачкам» Кожен з нових начальників міліції, яких присилали на Рівенщину, робив гучні заяви, що «боротиметься із валютними п’ятачками, бо вважає це своєю честю». Генерали покидали Рівенщину, а «п’ятачки» залишались. Генерал Мельниченко з «п’ятачками» боротись найближчим часом не буде, бо вважає, що з двох бід треба боротись із тією, яка найбільше завдає шкоди людям. А такою бідою він вважає скупників краденого, які активно працюють на ринках, та грабіжників, які не дають рівнянам спокійно ходити вулицями міста. Здебільшого рівнян грабують у вечірній час. Проте жертви завчасно не телефонують у міліцію, одні — перебувають напідпитку і їм незручно спілкуватись з оперативниками, інші — у стані шоку. Та якби вони оперативно це робили, і повідомили прикмети злочинця, район, де скоєно пограбування, можна було б швидко перекрити і грабіжників затримати по гарячих слідах. Хоча тяжких злочинів проти особи скоєно на Рівенщині менше, ніж торік, але їх розкривається нині більше. А ще генерала Мельниченка непокоїть велика кількість викрадення авто в області. Здебільшого працюють заїжджі групи, з якими вестиметься нещадна боротьба. «На важкий хліб потрібна своя людина» Генерал Мельниченко каже, що різниці між людьми на сході України, де він у минулому працював, і теперішніми підлеглими із заходу не відчуває. На Рівенщині нормальний колектив, який здатен виконувати покладені на нього обов’язки, отож кадрової «революції» не робитиме. З міліцейських керівників на Рівенщині нікого не змінив, лише призначив заступника начальника з кадрової роботи, бо ця посада була вакантною. Ним став колишній заступник начальника ДАІ області Володимир Валецький. А ще — призначив своїм заступником з оперативної роботи колегу з Харкова — Сергія Ковгана, бо «на важкий хліб потрібна своя людина», тобто оперативник із досвідом роботи, на якого можна цілком покластись.
Новий рік зустріне з рідними, а продовжить в … ізоляторі Цього тижня генерал очікує приїзду гостей з Харкова — дружини Людмили з 13-річним сином Олександром. Очевидно, дружина запече гуску з яблуками, якою так любить пан генерал посмакувати, особливо за святковим новорічним столом. З рідними Андрій Мельниченко й зустріне новий 2005 рік, якщо, звісно, в області не трапиться якоїсь лихої пригоди. Зустрічаючи 2000-й, приміром, Мельниченко ледве встиг підняти келих із шампанським, як довелось виїжджати на вбивство. Та якщо цього разу й все буде спокійно, генерал з рідними однаково пробуде лише з півгодини, бо має намір цієї ночі приїхати до своїх підлеглих, які будуть на посту, подивитись, як їм працюється, перевірити ізолятори тимчасового тримання. І лише після того, як переконається, що в області все спокійно, повернеться до дружини з сином. Сашко зізнається, що йому дуже не вистачає спілкування з татом. Хлопець мріє, щоб той свята завжди зустрічав з ними, а не на роботі. — Я вітаю всіх рівнян з Новим роком та Різдвом Христовим. Бажаю здоров’я, щастя, зустріти свята у теплому родинному колі. І хочу, щоб Новий рік приніс впевненість, стабільність і здійснення сподівань. Хай Бог всіх береже у житті, — побажав Андрій Мельниченко читачам «РВ».
