Саме так про цей процес відгукуються в кулуарах Рівненської обласної ради. Головним же ініціатором створення нової депутатської групи став чинний голова обласної ради Олександр Данильчук.
Очевидно, за результатами трьох попередніх сесійних засідань обласної ради він зрозумів, що не має своєї більшості у залі. Свого часу, так само за цієї каденції, більшість в залі втратили три інших голови обласної ради, останнім був Микола Драганчук, на чиє місце і сів Олександр Данильчук. Схоже на те, що після втрати контролю над більшістю й цей голова обласної ради може втратити своє крісло.
Підливає масла у вогонь і той факт, що голова обласної ради, він же представник «Блоку Петра Порошенка» їздить районами області та представляє призначених президентом Володимиром Зеленським голів районних адміністрацій, що не додає іміджу, ані йому, ані їм, а лише викликає зневагк у власної фракції.
Через відсутність більшості в залі, дуже непереливки доводиться і "похреснику" голови обласної – Віталію Ковалю, який більше відомий широкому загалу як голова Рівненської ОДА. Перші дві сесії облради пройшли для нього вкрай невдало – депутати відмовилися голосувати «всліпу» за новий бюджет області, який вже встигли прозвати «Бюджет дерибану – 2020». На додачу рада ще й прийняла кілька дуже незручних звернень про ринок землі і відставку уряду Гончарука. А за це в Офісі президента по голові Коваля точно не погладили.
От і виходить, що без своєї депутатської групи ні голові облради Данильчуку, ні голові ОДА Ковалю на посадах важко буде втриматись. І відбувається все як завжди невчасно, бо ж уже майже розпочалася офіційна передача у концесію Міжнародного аеропорту «Рівне», а його боргові активи, кажуть, активно скуповують компанії наближені ніби-то до самого голови облради, для того аби потім із молотка все спродати. Та й черговий дерибан мільярдів із обласного бюджету уже на носі.
Коли ж мова заходить про політичне виживання та контроль над фінансовими потоками у кілька мільярдів гривень – в хід ідуть будь-які методи. Це і залякування, і підкуп, і шантаж звільненням. Найгірше доводиться депутатам, які керують, або й просто працюють у комунальних установах та лісництвах – тут все дуже прозаїчно, або вступаєш у групу Данильчука, або завтра тебе звільнять з роботи. Виходячи із нагальності потреби у своїй групі кишенькових голосів основне завдання Данильчука нині – розколоти свою ж фракцію «Європейська солідарність» та вирвати із рук Віталія Чугуннікова побільше депутатів для себе.
Все як у кращих традиціях Партії Регіонів. Тоді голова облради Юрій Кічатий, разом із головою ОДА Василем Берташем так само збивали більшість в облраді для підтримки розподілу бюджетних коштів. Всім же хто не бажав приєднатися до них погрожували, що «запресують» бо у них же повнота влади в області. От тільки з крісла голови облради Кічатий опинився на лікарняному ліжку під час революції Гідності.
В результаті Данильчуку, нібито, вдалося зібрати майже три десятки депутатів: кілька перебіжчиків із Блоку Петра Порошенка, «Конкретних справ» та троє позафракційних – це ті хто вже «перевзулись» і готові вступити до групи, за умови гарантій їх балотування на місцевих виборах від президентської партії; п’ятеро керівників комунальних закладів обласної ради – цим пощастило найменше, їх, кажуть, просто примушують вступити до об’єднання, під страхом звільнення; і найбільша частина - десятеро депутатів від «Радикальної партії Олега Ляшка» - ці ж вступають до об’єднання аби зберегти на посаді першого заступника голови облради Сергія Свисталюка. І все ніби вдалося, однак в останній перед сесійний день – почало розсипатися.
Перша група «перебіжчики» почали заявляти про свої амбіції та вимагати за перехід ще й посади начальників управлінь в ОДА та доступ до фінансових потоків у обласному бюджеті. Друга група «за примусом» - зрозумівши, що крісла під Данильчком і Ковалем захиталися, вирішили попросити захисту у своїх фракцій та, ймовірно, не прийдуть на сесійне засідання взагалі. «Радикали» зрозуміли, що підтримувати свого іделогічного противника в обмін на крісло для одного - не розсудливо і не несе для них жодного особистого зиску. Окрім того із десяти, як виявилось щонайменше двоє гарантовано не увійдуть в «зелену більшість»: Олександр Ширяєв – він банально не відвідує сесійні засідання уже півроку, оскільки живе у Дніпропетровську, та Микола Прядун – єдиний депутат-атовець, який, напевно, не хоче бути причетним до групи, що підтримуватиме капітуляцію України на війні.
От і виходить, що майже із трьох десятків депутатів, які попередньо зголосилися на вступ до групи Олександра Данильчука до кінця дійдуть менше двадцяти людей. А це аж ніяк не більшість, бо ж для звільнення голови облради та обрання нового потрібно щонайменше 33 голоси.
