Нещодавно один хлопчик попросив позичити трохи грошей. Я дав. За тиждень, коли слід було віддавати борг, хлопчик… попросив ще. А коли не отримав, просто зник з горизонту. Гадаю, що подібне було із кожним, причому не один раз. І згадав я про це не тому, що не отримав назад грошей, а тому що той спритний хлопчик виявився політиком!
Бо що роблять зазвичай ті, хто набрався боргів? Уникають зустрічей, не відповідають на дзвінки та листи, а коли їх таки знаходять, то обіцяють віддати вже завтра, бо сьогодні грошей нема. Так це про звичайних людей, а не про політиків. Політики не віддають боргів, тобто не виконують своїх обіцянок ніколи. І це нормально — чого не пообіцяєш заради того, щоб прийти до влади? А ось що робити потім, коли настануть нові вибори? Правильно — обіцяти ще! Причому так, ніби попередніх обіцянок не було взагалі. І це мені особисто не подобається. Ну нехай хлопчик нерозумний позичив грошей і втік. А якщо це президент нашої країни? Згадайте, що обіцяв Петро Порошенко п’ять років тому? Забули? Так я нагадаю. Обіцяв він «жити по-новому». Як виявилося, ми з ним уявляли це життя дещо по?різному. Зізнаюсь, я не чекав, що усі ми за рік після обрання Порошенка збідніємо у кілька разів. Я думав, мільярди, які крав «злочинний режим», тепер підуть у бюджет і країна стане багатою. А виявилося, що збагатів лише сам Порошенко. Якось недобре виходить, вам не здається? Я щось не пригадую, щоб наш нинішній президент обіцяв оточити себе кумами і друзями, на яких нема де клейма ставити. Також не очікував, що головний винуватець війни замість того, щоб сидіти у тюрмі, стане найбагатшою людиною України і першим бізнес-партнером Порошенка. І взагалі, що ми маємо за п’ять років? Як і до цього, багатіють винятково ті, хто близький до влади. Для них війни немає. Точніше, їх вона годує, причому дуже смачно. А нам пропонують терпіти, бо Путін прийде. Бачу, що не дуже складно у мене виходить. А як може бути складно, коли ти замість того, щоб отримати обіцяне, маєш доводити, що тобі це обіцяли? Коли повсюди з-під портретів Порошенка вилазять ті ж самі мармизи, що й раніше? Коли усі так само крадуть, лише під іншими гаслами? Тому краще повернемось до того хлопця, що взяв гроші і, не віддавши, просить іще. Думаю, що він далеко піде. Бо має приклад в особі того, хто взяв п’ять років тому наші голоси і надурив. І тепер хоче зробити це іще раз. Невже у нього знову вийде? Ми ж так ніби не домовлялися…
