Цього року в Європі безпрецедентно побільшало прохань про притулок. У двох країнах — Німеччині та Угорщині — зараз число прохачів більше, ніж за цілий 2014 рік. Загалом у країнах ЄС 438 000 біженців попросили про притулок станом на кінець липня. Для порівняння, за весь 2014 рік таких прохань було 571 000.
Згідно з даними ООН, найпопулярнішою країною призначення для більшості переселенців залишається Німеччина. До кінця липня влада тієї країни отримала 188 000 заяв з проханням про притулок — на 15 416 більше, ніж за цілий 2014-й. Однак на друге місце за кількістю заявок вийшла Угорщина. Це стало результатом того, що дедалі більше мігрантів перетинають континент сушею з Греції і Західних Балкан. Хоча Німеччина отримала найбільшу кількість заявок про надання притулку, однак у перерахунку на 1000 населення лідером є Швеція, яка отримує майже 8 заявок на 1000 громадян. Велика Британія має одну заяву про притулок на кожні 2000 жителів.
Звідки прибувають мігранти?
Конфлікт у Сирії і надалі залишається найбільшим двигуном міграції. Однак невпинне насильство в Афганістані та Еритреї, бідність у Косово штовхають людей до пошуків кращої долі за кордоном. Однак досі у Союзі немає єдиного підходу щодо того, як врегулювати міграційну кризу. Через непропорційність тягаря біженців у деяких країнах зростає напруженість. Згідно із законом ЄС, відомим під назвою Дублінські положення, біженці повинні подавати заяву про надання притулку в першій країні ЄС, до якої вони прибули, де їх зареєстрували як біженців. Однак у міру того, як число біженців зростало, ці правила часто ігнорувалися. Багатьох мігрантів пропускали далі без реєстрації. Багато людей просять про надання притулку, але ці цифри подають однобоку картину кризи. Бо число людей, які отримують статус біженця, значно нижче. У 2014 році країни ЄС надали притулок 184 665 біженцям. У тому ж році притулку просили понад 570 000 мігрантів. Беручи до уваги, наскільки тривалим зазвичай є розгляд прохань про притулок, частина тих, хто його отримав, написали заяви у попередні роки. Станом на кінець червня 2015 року уряд Британії розглянув понад 25 000 заяв про надання притулку. Більшість переселенців отримують у таких випадках відмову, і в 2014 році 60% перших розглядів прохань про притулок завершилися відмовою. За той самий період 6788 прохачів про притулок і членів їхніх родин були депортовані або добровільно виїхали з Великої Британії.Яким шляхом мігранти потрапляють до Європи?
Міжнародна організація міграції (МОМ) оприлюднила оцінки, згідно з якими в період між початком січня і кінцем серпня цього року на кордонах ЄС виявили понад 350 000 мігрантів. За цілий 2014 рік ця цифра становила 280 000. Ця цифра не враховує тих мігрантів, які потрапили до Європи і не були при цьому виявлені прикордонниками. Служба охорони зовнішніх кордонів ЄС Frontex веде спостереження за різними шляхами, якими мігранти прибувають до європейських кордонів. Цього року найпопулярнішим став маршрут через східне Середземномор'я, а найбільша група серед біженців, які його використовують, — громадяни Сирії. Із 350 000 осіб, яких виявили цього року на кордонах ЄС, майже 235 000 прибули до Греції і майже 115 000 — до Італії. Близько 2100 прибули до Іспанії. Більшість із тих, хто прямує до Греції, використовує відносно коротку переправу на острови Кос, Хіос, Лесбос і Самос — часто в ґумових шлюпках чи маленьких дерев'яних човнах.
Смерті мігрантів
Подорож із Лівії до берегів Італії довша і небезпечніша. Згідно з даними МОМ, понад 2500 мігрантів загинули під час спроби скористатися цим маршрутом. А загалом у Середземному морі в 2015 році потонули 2643 мігранти. Найбільше смертей трапляється саме в літні місяці, коли погода найбільш сприятлива для спроб перетнути море між Африкою і Європою. Однак цього року найсмертельнішим для мігрантів виявився квітень, коли біля берегів Лівії перевернулося судно з приблизно 800 переселенцями на борту. Однією з причин тієї катастрофи, як і більшості подібних, вважають перевантаження суден.Євросоюз має приймати більше мігрантів
Керівник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у середу оголосив плани, що передбачають «швидку, рішучу і всебічну» відповідь європейської спільноти на міграційну кризу. Євросоюз планує переселити ще 120 тисяч біженців, розподіливши їх за квотами серед держав-членів ЄС. Пан Юнкер розповів про створення спеціального фонду у 1,8 млрд. євро на випадок майбутніх криз. Свою щорічну промову пан Юнкер виголошував на тлі прибуття до Європи тисяч мігрантів — здебільшого із Сирії. Виступаючи перед Європарламентом, голова Єврокомісії наголосив, що зараз «не час, щоб бути наляканими».
Не вистачає Європи, не вистачає єдності
На початку промови пан Юнкер наголосив, що допомогти біженцям, які тікають від війни і переслідувань, — людський обов'язок. Політик наголосив, що кількість біженців, що прибувають до Європи, становить лише незначний відсоток населення ЄС. «У всьому світі Європа вважається місцем для притулку. Саме Європа стала місцем надії, стабільною гаванню в очах чоловіків та жінок на Близькому Сході і в Африці. Цим слід пишатися, а не боятися цього», — зазначив пан Юнкер. Він визнав, що Європа надає притулок лише невеликому відсотку біженців, і висловив вдячність таким країнам, як Ліван, Туреччина і Йорданія, які прийняли кілька мільйонів біженців із Сирії. Цього року до ЄС вже прибуло півмільйона біженців, і найбільша їхня кількість зараз перебуває у Греції, Угорщині та Італії. Нові плани передбачають переміщення 60% мігрантів, що зараз перебувають у цих країнах, до Німеччини, Франції та Іспанії. Решту біженців розподілять за квотами між іншими державами ЄС. Квоти визначатимуться за кількома критеріями: обсягом ВВП, кількістю населення країни, рівнем безробіття і кількістю уже прийнятих запитів на отримання притулку. Голова Єврокомісії наголосив, що нова система квот має стати обов'язковою для виконання. Ті країни, що відмовляться приймати біженців, постануть перед фінансовими санкціями. Німеччина, куди прагнуть дістатися більшість мігрантів, підтримує розподіл між країнами за квотами. Канцлер Німеччини Ангела Меркель раніше заявила, що її країна може впоратися з великим напливом біженців, але вважає, що навантаження слід розподілити між різними країнами. Низка країн раніше висловлювали рішучий протест проти зобов'язальної системи, зокрема, Чехія, Словаччина, Польща та Румунія.
