Чи не найяскравіше серед рівенських клубів минулого сезону зміг зарекомендувати себе борцівський клуб «Олімпійські надії». Його вихованки Ганна Василевич та Ольга Суха доволі вдало виступили на кадетській та юніорській першостях Європи з боротьби дзюдо (третє та п’яте місця відповідно), Олександр Помінов був учасником Параолімпійських ігор в Афінах, загалом спортсмени клубу лише на офіційних змаганнях вибороли 30 медалей. Крім безпосередньо спортивних досягнень, клуб може похвалитися реконструкцією свого залу, що для Рівного річ рідкісна. Своїми враженнями від року, що минув, ділиться головний тренер «Олімпійських надій» Михайло Романкевич:
— Якщо виступ Сухої та Василевич минулого сезону можна назвати непоганим, то від Помінова в Афінах я очікував більшого. Незрозуміло, що з ним сталося, він поступився тим людям, яких раніше без проблем перемагав. Зараз Сашко вже готується до Ігор у Пекіні, шанси у нього непогані, адже він у команді наймолодший. Головне, що після Афін у нього відчутно змінилося ставлення до тренувань, нині він тренується двічі на день. У цьому році головними стартами для Помінова будуть чемпіонат Європи та Кубок світу для слабозорих. — Чи могла на юніорському чемпіонаті світу в Будапешті краще виступити Ольга Суха? — Безумовно. Проте певним психологічним бар’єром стало те, що Оля вперше боролася з азіатками: японкою, а потім китайкою. Хоча краще за неї з українців у Будапешті не виступив ніхто. Варто відзначити її успіхи на дорослих стартах. У 17 років Суха стала другою в Україні, а також нещодавно здобула бронзову медаль на етапі Кубка світу в Москві. Хочу її вже більше випробувати на дорослих змаганнях. Якщо все буде добре, то Ольга боротиметься у травні на чемпіонаті Європи в Голландії, проте все залежатиме від її виступів на міжнародних турнірах. Разом з тим вік дозволяє їй боротися і на юніорському (до 19 років), і на молодіжному (до 23-х) чемпіонатах. Будемо вибирати. — Чи не зарано дівчину в 17 років випускати на поєдинки з дорослими? — Є приклади, коли чемпіонками світу та Олімпійських ігор стають у 16 років. Якщо людина готова, чому б ні? У нас амбітні плани. — Ганна Василевич у цьому році перейде з кадетів у юніори... — Звісно, їй буде важко, і цілком ймовірно, що після «золота» та «бронзи» на кадетських першостях Європи у цьому сезоні вона буде в тіні. Василевич з Сухою борються в одній категорії — до 48 кг, і Суха тут виглядає сильніше. Проте, повторюсь, Ольгу я хочу випробувати вже більше в молодіжних та дорослих змаганнях. Для Ані ж головним стартом має стати юніорська першість Європи. Для цього, зрозуміло, треба буде виграти юніорську першість України. Я на це розраховую, більше того, ми хочемо провести цю першість у Рівному. — Чи може ще хтось із ваших вихованців претендувати на виступ на європейській арені? — На жаль, минулий сезон через травму випав для нашої перспективної спортсменки Катерини Кужель, наздоганяти дуже важко. Разом з тим, змогли себе проявити сестри Катерина та Ірина Гусєви. Так, Катя на чемпіонаті України сенсаційно перемогла першого номера національної збірної й лише через брак досвіду не дотягнула до медалі. Іра була другою на юніорській першості України. Для сестер Гусєвих, як і для Ані Василевич, головним стартом буде юніорська першість України. Я розраховую, що вони зможуть пробитися на першість Європи. — Згадані спортсмени — це вершина айсберга, а скільки юнаків та дівчат взагалі у вас клубі займається? — У клубі тренується 300 спортсменів, з ними працює 6 тренерів, це знані в минулому борці, такі як Наталя Барда, Людмила Кривунець, Ірина Качковська, В’ячеслав Балевський, Анатолій Машковський. — Одним з головних досягнень минулого року є реконструкція приміщення? — Так, 1 вересня минулого року в нас з’явилася сучасна спортивна база: борцівський та тренажерний зали, роздягальні, душові. Остаточно все завершити плануємо за кілька тижнів, тоді й проведемо офіційне відкриття. Ця база служитиме великим імпульсом для розвитку дзюдо у Рівному і не лише. Адже саме у нас готуватиметься до чемпіонату Європи параолімпійська збірна України з дзюдо. Є надія, що ми зможемо прийняти у себе юніорський чемпіонат України. Для цього потрібно три татамі. Частину татамі ми вже придбали за кошти міського відділу фізкультури та спорту, сподіваюся, що решту коштів ми отримаємо з «області». Загалом хочу подякувати за підтримку облспортуправлінню, міськспортвідділу, товариству «Україна», Палацу дітей та молоді. Наприкінці року маємо намір провести власний турнір «Олімпійські надії», подібний до якого проводився ще за часів Союзу.
