Серед моїх знайомих та колег є такі, хто переймається українським прапором. Одні стверджують, що у ньому слід поміняти місцями кольори, щоб був не синьо-жовтим, а жовто-блакитним як за часів Петлюри-Скоропадського. Інші навпаки, кажуть, що прапор має бути саме синьо-жовтим і аж ніяк не блакитно-жовтим і таке інше. Найбільш активні переконують, що варто зробити наш прапор «правильним» і життя у нас одразу, або не одразу налагодиться.
Згадані глибокодумні твердження викликали у мене давній вже спогад про поїздку до Лівії. Було це років з двадцять тому, коли у згаданій Лівії правив сумновідомий диктатор Каддафі, якого потім повсталий народ порізав на шматки. Наша влада з тим Каддафі завжди дружила – навіть дозволила йому розбити шатро навпроти Маріїнського палацу під час візиту до Києва. В рамках згаданої дружби був проведений футбольний матч між національними збірними Лівії і України у лівійській столиці, куди я потрапив разом з командою завдякі тодішньому керівнику нашого футболу.
Трибуни стадіону на цій грі були майже порожні – не знаю чому саме. Увагу привертала група українців, десь під п’ятдесят осіб. Це були не уболівальники, що приїхали на матч, а наші співгромадяни, які працювали тоді у Лівії за контрактами – лікарі, інженери, будівельники… Для них цей футбол був приводом зібратися усім разом аби згадати що вони українці. Мені запам’яталася жінка середніх років із українським прапором, зшитим вручну грубити нитками. Вірогідно, вона зшила його самотужки із того, що було під рукою, бо ж українських прапорів тоді, і напевно досі, в Лівії не шили у промислових масштабах і не продавали у крамницях. Мене той саморобний прапор тоді розчулив ледь не до сліз. Не пригадаю, який саме відтінок синього чи блакитного кольору був у того прапора, але він був наш!
Згадав я і ще один випадок. Десь чи то у Нідерландах, чи у Бельгії мені розповіли, що приватні будинки там можна фарбувати лише одним кольором, чи то білим, чи то сірим, вже не пригадаю. І колір цей має бути не просто сірим, а саме таким, який затверджений місцевим муніципалітетом і продається з відповідним артикулом. Коли артикул не той – тоді чималий штраф і зобов’язання перефарбувати дім належним чином за власний рахунок.
Наскільки мені відомо, у Конституції України артикул синього та жовтого кольорів нашого прапора не вказаний. Поки що. Бо ж з наших активістів станеться!
