Років так із двадцять тому знайомий італійський журналіст розповів мені, що у них кожен хоч трохи відомий спортсмен не скаже зайвого слова і не зробить зайвого кроку без консультації з власним піар-менеджером. Це потрібно для того, щоб вибудувати імідж спортсмена, аби потім цей імідж продавати спонсорам та рекламодавцям. Коли йдеться про спортивних зірок найвищого рівня, то з ними працюють цілі колективи таких менеджерів, які вказують тим зіркам, що вони мають публічно робити, де публічно бувати і що публічно казати.
Саме це дозволяє тому ж Девіду Бекхему, який вже давно не грає у футбол, досі заробляти на своєму імені купу грошей. Те ж саме стосується усіх інших, в тому числі Андрія Шевченка, який після конфузу із «партією Королевської», про який майже всі вже забули, не зробив жодного хибного кроку і не сказав жодної дурниці. Як наслідок – навіть очевидні невдачі та промахи сприяють його популярності, не кажучи вже про правильні та добре продумані дії та заяви Андрія останніх місяців.
На цьому тлі якось незручно за наших футбольних зірок минулого, які заслужили колись своїми виступами на футбольному полі популярність та повагу уболівальників і не лише уболівальників. Йдеться про колективний похід Олега Блохіна, Ігоря Бєланова, Анатолія Дем’яненка та Олексія Михайличенка до Печерського суду, аби бути присутніми під час обрання запобіжного заходу для керівника Української асоціації футболу Андрія Павелка, якого звинувачують у порушенні закону.
Навіщо вони туди пішли? З якою метою? Судове засідання – не футбольний матч, де на перебіг подій впливають уболівальники. Суд керується статтями законів і кодексів, на які жодним чином не може вплинути присутність при цьому кого завгодно. Чи може, побачивши в залі двох володарів «золотого м’яча», суддя мав не виконувати вимоги закону?
Якби ті ж Михайличенко чи Дем’яненко були адвокатами з відповідними посвідченнями, тоді інша справа – вони могли би представляти Павелка і захищати його перед судом. Але посвідчень адвокатів УАФ не видає. Це вам не тренерська ліцензія, яку можна виписати кому завгодно.
Як наслідок, присутність на суді чотирьох колишніх зірок футболу виглядала щонайменше безглуздо. І не лише тому, що ніяк не могла вплинути на перебіг розгляду справи. А ще й тому, що працівники Печерського суду, наскільки відомо, не кинулись до Блохіна та інших за автографами чи селфі як до яких-небудь Мессі, Роналдо, Зідана чи Моуріньо, яких у нас, на відміну від вітчизняних спортсменів, знає практично кожен.
Причина проста – у згаданих іноземних зірок є піар-менеджери, які дбають про їхній імідж і не дають робити відвертих дурниць. У наших цих менеджерів немає. Хіба що сам Андрій Павелко, але у нього тепер і з власним іміджем проблеми…
Микола НЕСЕНЮК.
