Микола Несенюк: Десять років на живіт

454 0

Ми у соцмережах:

Микола Несенюк: Десять років на живіт

Однією з наших дитячих розваг було втекти від міліціонера. Це було нескладно – товстопузі сержанти за нами майже ніколи не бігли, а коли таки на це наважувалися, то виглядали відверто смішно у своїх кітелях та з кашкетами в руках щоб вітром не здуло. З часом це хлоп’яче бешкетування якось припинилося, але впевненість у тому, що я завжди зможу втекти від міліціонера зберігалась у мене ще багато років. Хоча перевірити це на практиці було вже практично неможливо.

Все ніби змінилося десять років тому, коли на хвилі «революції гідності» отих череванів у кашкетах замінили на наших вулицях симпатичні хлопці та дівчата у чорних одностроях. Народ цьому радів, а я собі думав – скільки часу знадобиться цим хлопчикам аби стати такими як ті, кого вони мали замінити? Чому я так думав? Тому що насправді нова поліція могла би бути у новій державі, яку обраний тоді президентом Порошенко так і не збудував. Зате поліцейські почали потроху досягати його комплекції та навіть її перевищувати.
 
Коротше, вчора зустрів у місті патруль, що полює за ухилянтами. Старший із них перегороджував своїм черевом половину тротуару. Хотілось його зачепити, хотілось поглузувати з нього, запитати коли і як він здавав останній раз нормативи з фізичної підготовки? Чому ні? Я й тепер від такого коли що спокійно втечу. Але я не став цього робити бо у того товстуна в руках був автомат. Заряджений.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також