Науковці всього світу досі сперечаються з приводу того, що саме спричинило розвал СССР – могутньої імперії із найбільшим у світі арсеналом ядерної зброї та потужною репресивною системою, яка не давала жодних шансів хоч якому політичному спротиву режиму. Як на мене, то відповідь проста – комуністичну імперію знищили… джинси. Так, ті самі звичайнісінькі сині штани, яких тепер у нас скільки завгодно на будь-який смак і на любі гроші.
Нагадаю більш молодим, що джинсів у СССР не виробляли взагалі. Все інше, хоч яке, але було – автомобілі, ковбаса, радіоприймачі, холодильники, магнітофони, телевізори… А джинсів не було. Ну не подумали всесильні КПСС та КГБ про те, що мільйонам «будівників комунізму» раптом знадобляться оті сині штани. Причому всім одразу!
Це було як тайфун! Ще 1975 року джинси можна було спокійно купити «на руках» за 50 рублів, уп’ятеро дорожче за звичайні штани. А потім почалося страшне! Влітку 1978-го я повернувся з війська і хотів було купити собі джинси. Ціна мене приголомшила – 180 рублів! Півтори місячні зарплати тодішнього інженера, лікаря або вчителя! Поки я думав де взяти такі гроші ціна підскочила до 220!
Що цікаво – у людей ці гроші звідкілясь бралися! Країна із шаленою швидкістю перевдягалася у «Леві Страус» (в основному підробний) порушуючи і руйнуючи всі закони «соціалістичної економіки». На джинсах заробляли як їхні підпільні виробники, які десь діставали справжню матерію та фурнітуру, так і перекупники, якими ставав у ті часи чи не кожен другий – купити «Ренглер» чи «Лі» на «товчку» в Бродах за двісті аби перепродати їх у Рівному за двісті двадцять було нескладно навіть студенту філологічного факультету. Одна поїздка електричкою і маєш пів стипендії!
Цей процес тривав повсюди і ніхто, навіть всемогутній (за чутками) КГБ не міг його зупинити! Бо і самі кегебісти першими ходили у тих самих джинсах! Тож не треба було жодної ворожої пропаганди, жодних ідеологічних диверсій, аби народ, який прагнув вдягнути модні штани, зрозумів, що він сильніший за державу, де цих штанів офіційно ніхто не виробляв! За кілька років мільйони громадян СССР освоїли принципи найпростішого бізнесу. Посадити їх за статтею «спекуляція» не виходило – бо саджати довелося б тоді чи не кожного другого. До того ж самі «правоохоронці», які мали певні можливості, швидко зрозуміли, що взяти участь у «джинсовому бізнесі» набагато простіше і вигідніше, аніж з ним боротися. А потім це все було вже не спинити – поруч із «джинсовим» почали з’являтися інші бізнеси, конкуренції з якими «соціалістична економіка» не витримала. Вона розвалилась, розваливши при цьому СССР. А хто і як цим потім скористався – це вже інша тема!
