Днями проїжджав повз волинське місто Звягель, якому нарешті повернули історичну назву. Перед тим він за повелінням імператриці Єкатєріни понад двісті років був Новоград-Волинським. Краще пізно ніж ніколи. Процес повернення нашим містам історичних назв замість нав’язаних московськими колонізаторами сприяє утвердженню нашої національної унікальності та неповторності. У рамках згаданої тенденції Володимир перестав нещодавно бути Володимиром-Волинським, а Переяслав – Переяславом-Хмельницьким.
На останньому варто зупинитися. Бо історія позбавлення чи не найдревнішого українського міста Переяслава приставки «Хмельницький», впровадженої Сталіним 1943 року, є цікавою і повчальною. Бо проти цього вже у незалежній Україні виступали комуністи, які довгий час блокували рішення щодо повернення Переяславу історичної назви.
Коли простіше – за що Сталін та комуністи, а перед тим московські імператори так любили Богдана Хмельницького? Ставили йому пам’ятники, називали його іменем вулиці та міста? Відповідь очевидна – Богдан Хмельницький подарував їм Україну, без якої не було би жодної імперії. Далі не продовжуватиму – все ясно і так.
Залишилось небагато – визначити офіційно ким насправді був Хмельницький для України, якого прославляли всі московські імператори, а за ними Лєнін, Сталін, Хрущов... Саме останній перейменував 1954 року місто Проскурів на Хмельницький на знак вдячності фактичному засновнику московської імперії.
Так він і досі зветься, бідолашний український Плоскирів, який московські колонізатори спочатку перейменували на Проскурів, а потім на Хмельницький. Повернення цьому місту історичної назви свідчитиме про те, що ми позбавляємось нав’язаних нам загарбниками історичних міфів і стаємо самими собою.
Скажете, що Хмельницький це святе? Що ніхто у нас його не чіпатиме? Нікуди не подінуться! Бо у наших ворогів, які зробили Хмельницького героєм, немає нічого святого. Це тепер знають усі. Навіть комуністи.
А там справа і до Станіслава дійде. Знаєте таке українське місто?
