Днями зустрів старого друга з яким не бачились не знаю вже як довго. Він явно кудись поспішав але зрадів побачивши мене. Не зупиняючись сказав що у нього все добре і що непогано було би десь здибатись і погомоніти. То давай вип’ємо кави, знаю хороше місце біля метро, - запропонував я. Друг сказав, що біля метро не вийде. І взагалі йому треба додому і нам краще попередньо домовитись по телефону. Попрощався і пішов собі далі.
Я знаю де він живе і тому здивувався, що друг прямував не до станції метро, з якої можна швидко доїхати додому, а у протилежному напрямку. Лише згодом, згадавши цю зустріч, я зрозумів – йому нині трохи менше ніж п’ятдесят. Призовний вік. Судячи з усього він не стояв у черзі до військкомату у лютому-березні 2022-го і тепер туди не поспішає. Тому ходить лише там де вірогідність зустріти патруль, який може запитати документи, мінімальна. І таких друзів та знайомих у мене, і не лише у мене, більше аніж досить. Я не знаю як з ними говорити. Можливо якось згодом. Коли вони знову почнуть їздити на метро і у нас буде більше шансів зустрітися. Шкода лише що ніхто не знає коли це станеться…
