Якщо в країні ходять гроші, мають бути люди, в яких цих грошей багато, – казав майже сто років тому відомий літературний герой. З тих часів згадана формула максимально вдосконалилась через так званий «список Форбса», який регулярно публікується в однойменному часописі. У цьому списку найбагатші люди усього світу та окремих країн, включаючи нашу.
Оскільки згаданий Форбс є часописом не українським, наші співвітчизники не можуть звинуватити його у брехні, подати на нього до суду, підпалити його редактору авто чи вжити інших заходів, характерних для суперечок української преси з багатими людьми. Та й суперечок цих стає щораз менше – практично всі українські ЗМІ належать отим самим дядькам та тіткам із списку Форбса.
Сподіваюсь, що ви вже зауважили, як після 24 лютого на усіх наших форбсівців напала дивовижна скромність. Мовчать вони всі вже який місяць. Не мовчить лише один, той, якого Зеленський із своїми партнерами ловить і упіймати не може як того Сковороду. Але це виняток, який лише підтверджує правило. Точніше, тенденцію – наші багатії знають, що робити, інакше не були би такими багатими.
Мене це їхнє мовчання не на жарт непокоїть. Ну чому б найбагатшому українцю сучасності, чи не половина статків якого була знищена у Маріуполі, не виступити із заявою про звірства агресорів та намір допомогти усім чим лише можна, аби тих агресорів із Маріуполя якнайшвидше вигнати? Не чули такого? Усі інші теж щось підозріло мовчать.
А може, я дарма тривожуся? Може, вони нині тихо і секретно готують несподіваний удар по окупантах, який вмить вирішить долю війни на нашу користь? Не знаю – мовчать же! І президент наш якось дивно поводиться. Пригадуєте, як напередодні війни він вимагав від усіх багатіїв повернутися в Україну впродовж 48 годин? Тепер президент на цю тему мовчить разом із тими мужчинами із Форбса. Чого б це?
Микола НЕСЕНЮК
