Кілька тижнів тому найкращому нашому футболісту всіх часів Олегу Блохіну виповнилося 70 років. Я хотів того дня особисто його привітати, подякувати за незабутню гру, яку він показував у часи свого футбольного розквіту, побажати здоров’я та миру. На мій дзвінок Блохін не відповів і це нормально – хто я такий у порівнянні з ним!
Тоді я спробував дізнатися чи не буде яких урочистостей з нагоди ювілею великого футболіста, де би можна було його привітати. Мені пояснили, що нічого не буде. Що Блохін не дуже добре себе почуває і вирішив відзначити свій день народження у вузькому колі рідних та близьких.
Дізнавшись про це, я ще раз подумки побажав йому здоров’я. Може й добре, що обійшлося без святкування – не той тепер час! Ще буде нагода віддати шану великому Олегу Блохіну!
Аж раптом вчора я дізнався, що Блохіна бачили у залі Печерського суду, де він, разом із ще кількома видатними футболістами минулого, був присутній на розгляді звинувачень проти Андрія Павелка, керівника Української асоціації футболу.
Шкода що ніхто про це не попередив. Я би туди прийшов.
Не заради Павелка, а заради Блохіна. Щоб привітати його з ювілеєм!
Микола НЕСЕНЮК.
