Час від часу переглядаю старі грамофонні платівки на предмет чи не час щось викинути. Останнього разу натрапив на збірник кращих пісень Кенні Роджерса, виданий 1980 року у США і перевиданий згодом у Болгарії. Я аж ніяк не є прихильником чи поціновувачем цього співака у стилі «кантрі», власне як і самого цього стилю. Тому що це суто американське явище, такі собі штатівські «коломийки», оцінити які здатні лише тамтешні мешканці європейського походження. У піснях «кантрі» головним є текст, зрозуміти який не дуже просто навіть досконало знаючи англійську. Треба розуміти тонкощі їхнього гумору і усього іншого. Тоді звідки у мене з’явився той диск?
Не одразу, але згадав що придбав я того Кенні Роджерса 1982 чи 1983 року в універмазі міста Сарни, де робив пересадку по дорозі до Рівного із поліського села де працював учителем. Наявність цього диску на полиці районного універмагу, де в радіусі сотні коли не більше кілометрів ніхто навіть приблизно не знав хто це такий, так мене тоді вразила що я не пошкодував чотирьох рублів зі своєї скромної зарплатні і купив його невідомо навіщо. І ось тепер знайшов і навіть послухав. А поки він співав ті свої американські пісні я думав про те, яким чином ця платівка опинилась у Сарненському магазині. Хто саме і навіщо закупив його у Болгарії аби потім розкидати по всьому СССР? Уявляю як на обласній базі Укркультторгу в Рівному розглядали обкладинку із бородатим американцем і думали куди б то цей музичний витвір відправити.
Власне, це була найкраща ілюстрація тодішнього нашого життя коли у магазинах не було найнеобхіднішого, зате поліщуки могли купити диск американської музики «кантрі». Звісно, що лише теоретично. У тодішніх районних та сільських магазинах було ще чимало такого, що міг би купити лише який-небудь проїжджий. І не від необхідності, а від здивування від того, що ця річ опинилася у такому торговому закладі. Упевнений, що на столичному книжковому ринку, куди молоді люди привозять мішки старих книжок та платівок, що залишились від бабусь та дідусів, цього Кенні Роджерса скільки завгодно. Та що з того - його тепер і задарма ніхто не візьме. Не ті часи!
