Гадаю, всім давно відомо, що практично все, що ми чуємо з екрана телевізора, говориться за допомогою «суфлера», що розташований над камерою, в яку нам хтось щось промовляє. Досвідчений диктор примудряється читати цей текст настільки непомітно, що здається, що це він сам так складно говорить. Про артистів годі й казати – вони вміють дуже швидко запам’ятовувати текст своєї ролі, щоб потім одразу забути. Але і для них суфлер, хоч електронний у телестудії, хоч живий на сцені, ніколи не буде зайвий – раптом щось забудеш чи наплутаєш!
Звісно, що навколо тих суфлерів ходить купа байок та анекдотів. І не лише про артистів чи дикторів, а й про політиків. Згадайте лишень про «всьо пропало» або про «текст по-дебільному написаний». Нічого страшного тут немає – усі помиляються. Головне – робити із помилок висновки і потім їх не повторювати!
А тепер до суті. Цієї весни увесь світ визнав, що наш президент Зеленський блискуче виконує роль незламного керівника волелюбної країни, яка не скорилася перед потужним агресором і дала цьому агресору рішучу відповідь, проявивши при цьому неймовірні мужність та героїзм. Промови Зеленського змушували плакати весь світ, викликали і досі викликають щире захоплення і підтримку. Очевидно, що Зеленський тут робить лише частину роботи. Головна робота відбувається на полі бою і в тилу, де українці щодня надихаються зверненнями свого президента, сповненими надії та сподівань, віри та скорботи.
Пише ці промови, ясна річ, не сам Зеленський. Це роблять щонайменше двоє дуже грамотних і талановитих людей – один би фізично не витримав! Чиї саме думки так гарно викладають ці невідомі нам автори президентських промов - ми теж не знаємо.
Немає сумнівів, що в цілому це думки самого Зеленського, але думки ці виникають після спілкування з певними людьми. Уважний слухач без проблем зауважить, що сьогодні, наприклад, президента надихав один співрозмовник, а вчора інший. Всі ж бо переконались, що рішучість Зеленського до повної перемоги над ворогом дуже сильно зростає після приїзду до Києва впливових зарубіжних політиків і, навпаки, трохи згасає, коли тих кілька днів немає.
Але це – не проблема. Проблема починається тоді, коли Зеленський починає говорити без суфлера. Коли таке трапляється, народження хоч трохи зв’язної думки викликає у нашого президента такі видимі всім надзусилля, що його стає відверто шкода. Не інакше як підступний ворог, що проник до оточення Зеленського, підказав йому, щоб той говорив напряму без суфлера. Коли таке трапляється, розібратися у замішаній президентом словесній каші практично неможливо. Як наслідок, увесь світ переповнюється тривогою – що ж той Зеленський мав на увазі? Нічого він не мав!
Спробуйте три місяці без нормального сну і вихідних безперервно грати перед мільярдною аудиторією роль світового лідера, як це робить Зеленський. Вже на другий тиждень такого режиму ви заплутаєтесь у словах, забувши. із чого почали і чим закінчили. Тому дуже добре, що у нього є грамотні суфлери, а у суфлерів – не менш грамотні радники.
Між тими радниками, як у будь-якій владі, щораз виникають протиріччя, викликані бажанням протиснутись ближче до головного тіла. Отоді й помиляються суфлери, залишаючи Зеленського сам на сам із камерою, в яку він може бовкнути невідомо що. Уважніше слід бути – на вас увесь світ дивиться!
Микола НЕСЕНЮК.
