Як і обіцяв, відповідаю на запитання щодо того, чому серед нас так багато «порохоботів». Причому переважна більшість із них є дуже активною. Теоретично майже всі вони, зрозумівши, що Порошенко не виправдав народної довіри на посаді президента і не має жодних шансів цю довіру повернути, мали би шукати інших політиків, які би були кращими за Порошенка і мали би шанс очолити країну аби зробити цій країні добре. Так вчинила би, здається, кожна розумна людина. Чому сталося не так? Тому що у слово «розумний» наш народ вкладає багато різних змістів. Про що свідчать численні народні приказки та прислів’я.
Отож, активні «порохоботи» чудово знають, що президентом Порошенкові вже ніколи не бути. Не бути йому навіть прем’єр-міністром. Знає про це і сам Порошенко, який нині займає принизливе, як для колишнього президента, місце у куточку сесійної зали Верховної Ради поруч із всілякими авантюристами із «слуги народу».
То чому він там сидить і хоче виглядати «лідером опозиції»? Тому що він насправді вже не хоче бути ані президентом, ані прем’єром. Він просто хоче залишитись при владі. Нехай і не такій, як колись, але все одно при владі.
Так само сидів колись у куточку комуніст Петро Симоненко, який мав свій відсоток голосів пенсіонерів і вміло конвертував їх у «вирішення питань». Так само як Юлія Тимошенко, чиїх політичних поглядів не знає навіть вона сама. Вона знає і вміє інше – так само конвертувати свій відсоток голосів у свої «питання».
На місцях, тобто в областях, містах і районах, все виглядає так само. Яка різниця під яким прапором потрапити до міської ради? Аби потрапити! А там місцеві тимошенки, порошенки, ляшки, тягнибоки та інші вже знають що робити! Отож, активні «порохоботи» не тому агітують за Порошенка, що вірять у його «програму», а тому, що сподіваються отримати за це щось для себе на наступних виборах.
Свої десять-п'ятнадцять відсотків партія Порошенка на цих виборах точно візьме. А ці відсотки – це місця депутатів рад усіх рівнів, керівні посади, які ця партія отримає по своїй «квоті», просто місця чиновників, де можна нічого особливого не робити, отримуючи платню і вирішуючи в міру своїх здібностей певні «питання».
Тому відповідь на запитання про походження «порохоботів» проста як соєва начинка шоколадної цукерки – всі вони або вже мають у відповідь на підтримку Порошенка певні посади, або хочуть їх мати після наступних виборів. І конкуренція серед них дуже велика. Тому ці «порохоботи» такі галасливі. Щоб їх помітили і коли що про них не забули.
Не треба лише запитувати у них про їхні політичні переконання. Так само як не треба про це запитувати «слуг» та усіх інших, хто бореться нині за посади у владі. А посад цих у нашій благословенній державі дуже багато. І приносять згадані посади, як ми і без цього знали, а тепер чи не щодня ще і ще раз переконуємося, не лише повагу вдячних співвітчизників.
Микола НЕСЕНЮК.
