У новий час слова часом набувають інших значень. Інколи взагалі майже протилежних. Слово «відбій» з часів моєї першої поїздки до піонерського табору в Хрінниках завжди означало одне – слід усім лягати спати! Спати хотілося не завжди, тож ми малі розповідали один одному в темряві «страшні історії». Їх було мало і були вони не такими вже й страшними.
Відбій у війську, куди мене забрали у вісімнадцять років, обходився вже без “страшних історій”. Спати хотілося всім без жодних снодійних.
Поєднувало всі ці колишні “відбої” те, що вони були увечері. Тепер сигнал “відбій” означає припинення повітряної тривоги і звучить коли завгодно. Останнім часом частіше зранку. І сповіщає не про те, що всім слід лягати спати, а навпаки – що можна відносно спокійно рушати у своїх справах. До нової тривоги і нового відбою.
