Микола Несенюк: Розмовляти по-пацанськи

1014 0

Ми у соцмережах:

фото ілюстративне

Мужні журналісти-розслідувачі регулярно викидають на загальне прослуховування розмови наших зверхників різного рівня. Розмови, звісно, неофіційні. Такі, що так чи інакше компрометують їхніх учасників. Мені особисто це не подобається, оскільки ще в дитинстві мама навчила, що підглядати та підслуховувати не можна. Не у всіх були такі мами і не всі тих мам слухали. Тому доводиться періодично весь цей бруд чути. У всіх цих «прослушках» мене вражає насамперед не зміст, а мова, якою спілкується поміж собою наша, з дозволу сказати, еліта.

Я не можу назвати цю мову російською, тому що на літературну мову нашого ворога, яку я вивчав у молоді роки, те, чим говорять наші зверхники, схоже як щур на білочку. Тупа, примітивна, пересипана безграмотними зворотами та брудною лайкою, ця мова краще за всі розслідування показує, хто нами править, хто нами правив, і хто, на жаль, правитиме. Що цікаво, більшість із підслуханих досить непогано знає рідну мову, виступаючи нею з трибун та даючи нею інтерв’ю. Але говорити так само поміж собою вони не можуть. Щось їм заважає. І я знаю що саме!
 
Наші нинішні керівники схожі на сільських пацанів часів мого дитинства, що приїхали до міста навчатися у ПТУ і з метою самозахисту так-сяк оволоділи мовою місцевих хуліганів. А потім все життя були впевнені, що саме так мають розмовляти справжні пацани аби їх не побили. Цей мовний покруч має свої відмінності, залежно від того, з ким саме розмовляють наші пацани - чиновники, міністри, депутати, прем’єри, президенти… З начальством зовсім без матюків, з такими як самі, з матюками через слово, зі слугами майже виключно матом. Звісно, не українським. А чому, власне? Нашою мовою теж можна як завгодно розматюкатися! Але немає цього! Українською всі ці діячі говорять майже виключно чемно і лагідно. Але лише із журналістами і лише на публіці чи під камеру. Зі своїми ж стидаються. Ну як ти будеш говорити з пацанами українською? Засміють!
 
Знаю, мені одразу ж пихнуть «україномовного» Ющенка. І це буде виключення, яке підтверджує правило. Бо згаданий Ющенко рідною мовою говорив із великими труднощами, плутаючись у словах і безуспішно намагаючись закінчити думку. А «прослушок» його неофіційних розмов із підлеглими та навпаки безстрашні розслідувачі чомусь не пропонують. Напевно, не зміг він по-пацанськи. Ось його і викинули з історичного возу до канави!
Коротше – я навіть радий що нинішня влада досі говорить між собою мовою ворога. Завдяки цьому ми маємо розуміти, що до перемоги дуже і дуже далеко. Бо переможемо ми лише тоді, коли назавжди позбавимось «пацанів» на усіх рівнях влади. Скажете, що це довго? А хто вам сказав що буде швидко?


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також