Та я не про те. Я про те, що збагнув лише тепер, коли минуло майже півстоліття. Тільки зараз я здогадався якою була справжня причина моєї комфортної служби. Роздивляючись старе пожовкле фото нашого «прізива» і згадуючи імена і прізвища хлопців, з якими провів два роки служби, я побачив, що серед нас не було жодного к@ц@па! І справді – до нас приходило поповнення із Ташкента, Тбілісі, Баку, Кишинева, Єревана, Києва, Львова, Тернополя і Рівного. І все! Ми всі знали хто із нас звідки!
Чому так було? Чому до нашої бригади не призивали к@ц@пів? Не знаю, можливо їх берегли для «боєвих частєй», а потенційних націоналістів відправляли будувати дороги? Так чи інакше, але мені тоді пощастило. І тепер я вже точно знаю у чому саме!
