Телевізійним новинам потрібна «картинка» у вигляді відеозображення подій, про які повідомляють у цих новинах. Йдеться про справжні телевізійні новини, а не те, що у нас, де замість згаданої вище «картинки» ми цілодобово бачимо набридлі вже голови одних і тих самих людей. Тому аби дізнатися що коїться у світі намагаюсь дивитися новини їхні – усілякі там Сі-ен-ен та Бі-бі-сі, де навіть без досконалого знання мови все ясно бо є та сама «картинка».
Колись України у тих новинах практично не було. А коли була, то майже виключно через катастрофи та інші не дуже приємні речі на нашій території. З тих пір я був дуже задоволений, коли новин з України у світових теленовинах не було. Значить у нас все нормально.
У ті самі вже далекі часи я зауважив ще одну особливість тих новин. Коли у світі не траплялося нічого вартого загальної уваги, не бушував вулкан, не було землетрусу чи цунамі, не стріляли серійні вбивці і таке інше, на екрані з’являлися кадри арабо-ізраїльської війни, яка триває вже восьмий десяток років. Показували палестинських арабів, які то мітингували, то протестували, то кидали камінням у поліцію… Таке там траплялося і можливо досі трапляється чи не щодня, тож редактор новин десь у Лондоні чи Парижі завжди мав динамічні кадри із теплого Ізраїлю аби заповнити ще одну хвилину щоденних новин.
Тоді це було щось далеке і майже нереальне. Тепер же місце кадрам арабо-ізраїльської війни посіла війна російсько-українська. У сотні разів більш жорстока, руйнівна та кривава. Тепер редактори теленовин у світових столицях мають щодня динамічні кадри з України, які постійно оновлюються і роблять новини актуальними. Тепер ми, а не ізраїльтяни, є нацією, по якій щодня стріляють. Тому я мрію про той щасливий день, коли новин з України не буде ніде! Коли у нас нарешті не відбуватиметься нічого, що би «оживляло» світовий телеефір. Щоб у нас було тихо...
Микола НЕСЕНЮК.
