10 квітня цього року я публічно запитав у керівників Української асоціації футболу про долю Кубка України, який віднедавна проводить саме УАФ, а не потужна “прем’єр-ліга”, яка є насправді підрозділом тої самої УАФ. Запитання було просте – чи розігруватиметься цього сезону Кубок України? Викликано це питання було тим, що за рік після офіційного припинення розіграшу чемпіонату та Кубка України сезону 2021-2022 через війну, жодного (!!!) повідомлення про подальшу долю другого за рангом футбольного турніру від УАФ не надходило.
Не подумайте, що я маю претензії до шановних керівників УАФ – минулого року стояло питання існування нашої країни. І те, що футбольний чемпіонат 2022-2023 таки стартував і успішно триває всім нам на радість, є безсумнівною заслугої українських футбольних керівників. Я так думаю, що влітку минулого року питання розіграшу Кубка відклали “на потім” – тут би чемпіонат провести під обстрілами та повітряними тривогами! Ще тоді про це можна було повідомити і ніхто б не мав жодних претензій.
Але цього не сталося. Ходили чутки про те, що взимку клубам пропонували варіант проведення Кубка цієї весни, але офіційно про це ніде не повідомляли.
Саме про це я написав 10 квітня. І справа зрушилась – вже 12 квітня повідомили про засідання Дирекції з проведення Кубка України. Зізнаюсь, що вперше почув про існування цієї організації. Бо жодної згадки про неї на офіційному сайті УАФ немає і ніколи не було. Підозрюю, що згадану «дирекцію» утворили після моїх публічних запитань. А може і не утворили. Бо з того самого 12 квітня жодної інформації про її діяльність ніде не з’являлося. Сподіваюсь, що директор цієї «дирекції» шановний Олег Протасов живий, здоровий і принаймні знає про цю свою посаду. Власне, вся ця «дирекція» була потрібна, аби офіційно підтвердити, що Кубка України 2023 року не буде. Бо ж раніше про це повідомити якось забули. Щодо Кубка 2024 “дирекція” нічого конкретно не повідомила.
Аж раптом тема Кубка знову виникла вчора зранку одразу після того, як один із телеканалів показав запис свого інтерв’ю з Андрієм Павелком, де той підтвердив прагнення УАФ провести наступного сезону повноцінний розіграш Кубка України. І все було б добре, якби один із спортивних ресурсів не повідомив, що УАФ пропонувала клубам дограти Кубок минулого року, але ті відмовились. І новина понеслась як несеться кожна інформація, де є відверта неправда, що дуже подобається публіці.
Бо ж насправді УАФ не могла пропонувати дограти Кубок 2022 року, оскільки порушила б тим самим власне рішення від 2 травня того ж 2022-го, де футбольні змагання будо оголошено незавершеними і переможців у них не визначено.
Насправді Павелко такого не казав. Можете самі пересвідчитися, подивившись те саме інтерв’ю і поспівчувавши шановному президенту УАФ, який мужньо боровся з рідною мовою і, як тепер кажуть, успіху не мав. Тож режисерам довелося добряче “порізати” запис, аби привести потік мудрих думок Павелка до стану, коли їх можна було слухати.
Тож можна зрозуміти журналіста, який додав до слів керівника УАФ те, чого він не казав. Або казав, а потім ці слова “вирізали” розумні люди.
Який висновок? Керівникам УАФ варто вчасно і конкретно повідомляти про свої рішення, щоб потім не доводилося їм про це публічно нагадувати.
