Микола Несенюк: Відбій повітряної тривоги
Ми у соцмережах:
Під час повітряної тривоги вулиці в центрі столиці стають помітно порожніми. Ще йдуть перехожі, щохвилини зазираючи у телефони, ще їде транспорт. Але завмерлі муніципальні автобуси та тролейбуси оптимізму не додають. Аж раптом деренчить сигнал відбою і вулиці вмить стають заповненими як колись у святкові дні. Люди виходять із підземних торгових центрів та переходів, станцій метро та укриттів. Всі вони у цю мить когось мені нагадують.
Може однокласника, який щойно вийшов із кабінету стоматолога на другому поверсі школи? Може пацієнта лікарні, який прочитав у аналізі гістології, що пухлина доброякісна? Може мене самого, коли я прочитав повідомлення від сина що ніч на посту пройшла спокійно і він йде снідати?
Це все триває лише кілька десятків секунд. Після чого відчуття загального полегшення змінюється думками про щоденні турботи. Хтось повертається на робоче місце, хтось біжить на зупинку транспорту, хтось продовжує перерваний тривогою шлях додому чи навпаки…
Але це не надовго, точніше не назавжди. Тому що зуби можуть знову заболіти, гуля вилізти на іншому місці, і на пост слід буде знову заступати зі зброєю та в бронежилеті… І тривога з повітря ще буде і не одна! Аж поки знову не пролунає відбій. Аж до остаточного!
ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686
