Вбивство поліцейським п’яного водія, про яке вже який день гуде вся Україна, може стати тим моментом, від якого у нас зміниться все. Як працівник преси я за останні тридцять років вже втомився від одноманітних історій про те, як «крутим» сходить з рук абсолютно все. Навіть якщо затримають – потім відпустять, якщо судитимуть, то дадуть «умовно», якщо таки посадять, то невдовзі випустять. Тому що у них все «схвачено»!
І все це неподобство, з яким наше суспільство не може дати ради упродовж десятиліть, може змінити один-єдиний постріл. Або три, як у випадку в Дніпрі. Цей постріл ставить межу, після якої вже немає значення наскільки ти «крутий» і наскільки у тебе все «схвачено». П’яного водія, який напав на поліцейських, думаючи, що йому все можна, вже нікому не треба виправдовувати чи «відмазувати». Бо його вже немає після пострілу поліцейського, на якого він нахабно напав.
Можна скільки завгодно сперечатися про правомочність дій поліціянта, виправдовуючи або його, або того п’яного водія. Це вже не має значення. Бо тепер перш ніж лізти на поліцейського (правий той чи не правий) кожен, навіть найкрутіший із крутих, знатиме, що у того є заряджений пістолет, який таки стріляє! І тоді, я упевнений, стосунки між поліцією і всілякими «господарями життя» стануть іншими. Поліцію почнуть боятися як бояться її в Америці. І говоритимуть з нею тихо і без матюків. І для цього вже не треба буде жодних реформ. Тому що був постріл, який, як доведено історією, навчає поводитись набагато краще і дуже надовго, коли не назавжди.
