Коли ж той покупець присів за сусідній столик, я почув, що він розмовляє зі своїми супутниками мовою ворога. Що це мало означати? Що поруч зі мною к@ц@п, який опинився у Києві і боїться що його розпізнають? Чи це один із «кієвлян», який принципово не говорить по-нашому, а ворожою говорити при людях соромиться?
Я не став особливо приглядатися до цих людей – робити це у кафе якось непристойно. І яка, власне, різниця, хто цей покупець? Головне – йому вже незручно говорити вголос мовою агресора у центрі Києва! Ну хіба це не перемога? Особливо коли ще й морозиво смачне?
