Ще тоді я згадав другий курс інституту, коли ми вивчали оті самі «слова-паразити», які бажано не вживати освіченим людям, зокрема вчителям, на яких ми в тому інституті вчилися. Нам казали, що чим більше у мові людини отих «паразитів», тим нижчий її освітній рівень і, як наслідок, словниковий запас. З того часу крізь мову українських невігласів пронеслося кілька потоків отих «слів-паразитів». Від «на самом дєлє» до «ат слова савсєм».
Це мовне явище, яке пре із виступів численних українських «аналітиків» мене не дивує – рівень цих «аналітиків» добре відомий. Мене інше непокоїть – наші наскрізь патріотичні оглядачі і досі беруть оті «слова-паразити» із мови ворога, в кращому вигляді перекладаючи їх на нашу мову. Це означає, що у мовній війні ворог нас перемагає вщент! І поки наша «еліта» говоритиме і думатиме мовою агресора, не бачити нам перемоги. Бо перемога починається в головах. А коли ці голови налаштовані на ворожу хвилю, так вони врешті і мислять.
Ну коли ж ми таки дочекаємось наших, українських «слів-паразитів», які не будуть запозичені у ворогів? Або хоча би взяті з англійської. Поки що таке я чую лише від кількох людей. Може ви щось підкажете?
Лише не треба “запасатись попкорном”. Домовились?
