Поки я зрозумів що саме мені показують, побачивши написи на футболках гравців і рекламу тою самою мовою, після чого гидливо перемикнув канал, минув певний час. Я встиг побачити повнісінькі трибуни безтурботних к»ц»пів, які не бояться що гру припинить сигнал повітряної тривоги, зміг розгледіти обличчя футболістів з усього світу, які спокійно грають у командах ворожої нам держави. Чому ні? Платять там набагато більше ніж у тій самій Хорватії, не кажучи вже про африканські чи південноамериканські країни. Чому би там не заробити грошей? Скажете соромно? А чи було соромно нашим футболістам, які охоче грали там після 2014 року?
Чи було соромно нашим журналістам, які після того ж 2014 року ставили на перші шпальти результати матчів чемпіонату ворожої країни, а 2018-го поїхали туди на Кубок світу аби взахльоб радіти «високаму уравню правєдєнія турніра». Аби зрозуміти що так не можна моїм колегам знадобилося щоб ворожі війська пішли на Київ, а всі ми опинилися під регулярними обстрілами. То чого нам ображатися на хорватських уболівальників, які дивляться к»ц»пський футбол, на хорватських футболістів, які не проти поїхати до наших ворогів аби заробити додаткових грошей? По них же не стріляють! Все це так але все одно бридко! Краще би ігри нашого чемпіонату не переносили і я не бачив цієї ганьби!
