Ось і настав час коли я можу зробити свій внесок у медицину. Ця тема, безумовно, заслуговує на пару-трійку кандидатських і щонайменше одну докторську дисертацію. Але я їх не писатиму. І не тому, що не претендую на звання кандидата медичних наук, а тому що для цього слід спочатку поступити до медичного інституту, потім його закінчити, потім працювати інтерном... Це все забере з десяток років, а моє відкриття потрібно сучасній медицині вже тепер!
Це моє відкриття так само як тема чиїхось майбутніх наукових робіт стосується судом, які хапають людські м’язи внаслідок переохолодження, перевантаження, перенапруження та інших причин, і завдають гострого нестерпного болю. Останнім часом ця біда масово охопила футболістів. Раніше такого практично не траплялося – футболістів минулого століття, так само як їхніх колег початку століття поточного, судоми під час гри ніколи якось не тривожили. Тепер не те! Тепер чи не в кожній грі українського футбольного чемпіонату гравці періодично падають з голосним криком, страждаючи від судоми, що трапилась з м’язами їхніх ніг саме в цей момент. Трапляється це, як правило, в останні хвилини гри.
Кваліфіковані медики здатні цілком переконливо пояснити це масове явище, що охопило наш футбол, цілою низкою вагомих причин. Починаючи з впливу на організм спортсменів високих навантажень нечуваної досі інтенсивності, і закінчуючи згубним впливом сучасного харчування, забруднення довкілля, загазованості атмосфери, глобального потепління, спалахів сонячної активності і так далі. При цьому як докази будуть наведені результати найсучасніших досліджень за допомогою найдосконалішої апаратури останнього покоління.
Лише одного не може поки що пояснити медична наука – чому нестерпні судоми майже завжди наздоганяють наприкінці футбольного матчу гравців лише однієї із двох команд. Тої, котру влаштовує результат, і яка або веде в рахунку, або хоче зберегти нічию. Футболістів команди, яка програє і прагне на останніх хвилинах встигнути зрівняти рахунок чи забити переможний м’яч, судоми якось не тривожать. І ніби обидві команди відбігали по футбольному полю однакове число хвилин, але гравці одної з них і далі мчать уперед не відчуваючи втоми, а іншої, тої що виграє, валяться один за одним на газон від тих самих судом, що саме тепер їх ухопили.
Лише не треба хитро посміхатися та іронізувати, мовляв усі ці судоми є звичайною симуляцією з метою збити темп чужих атак і потягнути час, симуляцією, яку неможливо перевірити, і яка діє безвідмовно. Упевнений, що наші наскрізь чесні футболісти на таке нездатні! Вони і справді страждають від судом в останні хвилини матчів, які виграють. А те, чому цим не страждають їхні суперники, і мала би з’ясувати медична наука. Я би і сам це зробив, але не маю потрібної освіти. Вчитися довго, а футболісти тим часом з кожним новим туром чемпіонату страждають від судом щораз сильніше!
