Микола Несенюк: Тих, хто програє, судоми не хапають

Ось і настав час коли я можу зробити свій внесок у медицину. Ця тема, безумовно, заслуговує на пару-трійку кандидатських і щонайменше одну докторську дисертацію. Але я їх не писатиму. І не тому, що не претендую на звання кандидата медичних наук, а тому що для цього слід спочатку поступити до медичного інституту, потім його закінчити, потім працювати інтерном... Це все забере з десяток років, а моє відкриття потрібно сучасній медицині вже тепер!

3 хв. читання

Це моє відкриття так само як тема чиїхось майбутніх наукових робіт стосується судом, які хапають людські м’язи внаслідок переохолодження, перевантаження, перенапруження та інших причин, і завдають гострого нестерпного болю. Останнім часом ця біда масово охопила футболістів. Раніше такого практично не траплялося – футболістів минулого століття, так само як їхніх колег початку століття поточного, судоми під час гри ніколи якось не тривожили. Тепер не те! Тепер чи не в кожній грі українського футбольного чемпіонату гравці періодично падають з голосним криком, страждаючи від судоми, що трапилась з м’язами їхніх ніг саме в цей момент. Трапляється це, як правило, в останні хвилини гри.
 
Кваліфіковані медики здатні цілком переконливо пояснити це масове явище, що охопило наш футбол, цілою низкою вагомих причин. Починаючи з впливу на організм спортсменів високих навантажень нечуваної досі інтенсивності, і закінчуючи згубним впливом сучасного харчування, забруднення довкілля, загазованості атмосфери, глобального потепління, спалахів сонячної активності і так далі. При цьому як докази будуть наведені результати найсучасніших досліджень за допомогою найдосконалішої апаратури останнього покоління.
 
Лише одного не може поки що пояснити медична наука – чому нестерпні судоми майже завжди наздоганяють наприкінці футбольного матчу гравців лише однієї із двох команд. Тої, котру влаштовує результат, і яка або веде в рахунку, або хоче зберегти нічию. Футболістів команди, яка програє і прагне на останніх хвилинах встигнути зрівняти рахунок чи забити переможний м’яч, судоми якось не тривожать. І ніби обидві команди відбігали по футбольному полю однакове число хвилин, але гравці одної з них і далі мчать уперед не відчуваючи втоми, а іншої, тої що виграє, валяться один за одним на газон від тих самих судом, що саме тепер їх ухопили.
 
Лише не треба хитро посміхатися та іронізувати, мовляв усі ці судоми є звичайною симуляцією з метою збити темп чужих атак і потягнути час, симуляцією, яку неможливо перевірити, і яка діє безвідмовно. Упевнений, що наші наскрізь чесні футболісти на таке нездатні! Вони і справді страждають від судом в останні хвилини матчів, які виграють. А те, чому цим не страждають їхні суперники, і мала би з’ясувати медична наука. Я би і сам це зробив, але не маю потрібної освіти. Вчитися довго, а футболісти тим часом з кожним новим туром чемпіонату страждають від судом щораз сильніше!

 

Поділитися цією статтею