У серпні 2001-го мене занесло до Румунії, де я впродовж кількох днів щодня купував місцеву спортивну газету «Проспорт». Це яскраве кольорове видання на 36 сторінках виходило щодня і футбол був, звісно ж, на першому місці. Але футбол не румунський, а той, де виступали румунські гравці. Слід згадати, що у ті часи Румунія була надзвичайно багата на футбольні таланти. Чого вартий лише знаменитий Георге Хаджи, який був лідером «Барселони», а 2001-го щойно завершив кар’єру гравця. На його місце претендував Адріан Муту, що виступав за провідні італійські клуби. Саме йому присвячувала та румунська газета по кілька сторінок щодня! А були ще й інші! Досить згадати, що саме тоді до київського «Динамо» перейшли румуни Флорін Чернат та Тіберіу Гіоане, які одразу стали лідерами команди!
За яскравими фото з іноземних чемпіонатів, де успішно виступали румунські футболісти, власне чемпіонат Румунії був у тій газеті на третіх ролях. Приблизно як і у нас, коли всі українські «уболівальники» в один момент стали фанатами команди «Мілан», за яку грав Андрій Шевченко. Матчу відбору до Ліги чемпіонів між «Стяуа» з Бухаресту та київським «Динамо», що мав відбутися за кілька днів, газета «Проспорт» приділяла менше уваги, ніж я очікував. Бо всі дивились на Європу! З того часу минуло понад двадцять років. Вже не видно у провідних європейських клубах зірок із Румунії, у самій Румунії на провідних ролях у місцевих клубах третьосортні бразильці, африканці та балканці, а національна команда Румунії не змогла пройти відбір на Євро-2021. Замість румунів у Бухаресті грали українці. Виходить, щось не так було з тою румунською газетою двадцять років тому. Першочергова увага до іноземних чемпіонатів разом із зневагою до чемпіонату власного привела врешті до занепаду колись однієї з найпотужніших у Європі футбольних держав. Через це щоденні новини про українських гравців, що виступають за межами нашої держави або можуть поїхати грати за кордон, якими нині по вінця переповнені вітчизняні спортивні ресурси, якось не викликають у мене позитивних почуттів. Бо є досвід Румунії…
