Зміцненню національної валюти радіють не всі. Дешеві долар та євро вигідні тим, хто отримує заробітну плату та доходи у гривнях, проте не українським заробітчанам та підприємствам-експортерам. Останні після того, як у 2019 році курс долара та євро зменшився на близько сім гривень, вже нарахували мільйонні збитки та прогнозують занепад української економіки у цьому році.
Негативно на експортерів зниження курсу іноземної валюти вплинуло з двох причин. По-перше, отримуючи дохід у євро чи доларах, на внутрішньому ринку для розрахунків підприємства використовують гривні, та й прибутки підраховують у гривнях. Відповідно, чим нижчий курс долара (євро), тим менший в експортерів прибуток. По-друге, ціни у гривнях на сировину не змінилися, як і заробітна плата, а отже, витрати залишилися на тому ж рівні, що й тоді, коли курс гривні був меншим. Про те, скільки втратили у 2019-му та що очікують від держави, ми запитали у представників рівненських підприємств-експортерів.
Віктор Щербачук, директор ТОВ «Ріттер Біо Агро»:
— Уся наша продукція законтрактована в євро. Коли ми розпочинали посівний сезон 2019 року (а наша продукція в основному — органічна, і 80-85% її йде на експорт), курс був 32 грн за євро. А коли почали продавати вирощене, курс впав до 26-25 грн за євро. А податки, заробітну плату (у сезон у нас працює близько 500 осіб) ми сплачуємо гривнями. Я підрахував: через зниження курсу євро підприємство недоотримало 18 млн грн.
Нацбанк зміцнив українську валюту, аби скупити за нижчим курсом та сплатити мільярд доларів боргу за кредитом. Але вчинивши так, держава підвела всі підприємства. А перед святами, коли заробітчани почали повертатися додому і міняти валюту, курс став взагалі неконтрольованим. В обмінниках різниця між курсом купівлі та курсом продажу сягала двох гривень. На цьому спекулювали, а держава залишилася осторонь.
Як на мене, знижувати курс євро та долара потрібно у міжсезоння, десь у березні, при цьому має бути попередження, що гривня буде зміцнюватися. Щоб підприємства змогли планувати рік. А так держава не піклується про своїх виробників. Якщо і надалі буде така ситуація із курсом, велика кількість підприємств піде у тінь. Не тому, що не хотітиме платити податки, а тому що не в силі буде.
Кажуть тепер, що дадуть нам дешеві кредити. А що нам робити з тими кредитами, які ми брали під 21%! Нам же їх потрібно виплатити, враховуючи, що ми недоотримали прибуток. Якщо у січні курс євро зросте, то ситуацію для нашого підприємства ще можна буде врятувати, адже частина продукції у нас ще залишилася. Проте як буде далі — ніхто не знає. І це стосується всіх галузей, не лише аграрної. У 2019 році підприємства вижили, бо мали запаси, але 2020 буде дуже жорстким. На мою думку, держава мала би принаймні відкоригувати ставки кредитів. Можливо, дати дотацію.
Анатолій Грисюк, співвласник та ексдиректор ТОВ «Радивилівмолоко»:
— Ситуація з курсом негативно вплинула на всіх експортерів: ми продаємо товар у доларах, євро, а у гривнях отримуємо менший дохід. При цьому ціни в Україні не змінилися: газ та електроенергія не дешевшають, ціни на сировину теж не зменшилися. Єдине, що оптова ціна на пальне зменшилася — у цьому позитив.
Можливо, курс і був невиправдано завищений раніше, і добре, що він впав. Але на будь-яку зміну потрібен час, аби пристосуватися у розрахунках, доходах. Для нашої економіки добре було б, якби не було таких різких стрибків — то вгору, то вниз. А якби при інфляції курс долара підростав, то для експортерів було б легше.
Наталія Андрійчук, менеджер із зовнішніх зв’язків ТОВ «Свиспан Лімітед»:
— Зміцнення курсу гривні негативно позначилось на фінансових показниках діяльності ТОВ «Свиспан Лімітед». Ситуація зі зміцненням національної валюти загалом шкодить українській промисловості, що підтверджується прискоренням падіння промислового виробництва в Україні.
І питання не тільки у проблемах експорту. Зараз ми спостерігаємо посилений наплив здешевленого імпорту з-за кордону. Виправити ситуацію, на нашу думку, можна або поверненням валюти до стану річної давності, або зниженням цін у гривнях по всьому ланцюжку собівартості продукції. Якщо говорити про деревообробну галузь, то це зниження цін на енергоресурси (газ, електрика), зменшення цін на лісосировину, в тому числі зі зменшенням оподаткування лісової галузі.
Алла САДОВНИК.
