Скориставшись можливістю проспілкуватись з Раїсою Богатирьовою, міністром охорони здоров'я України, журналіст "РВ" поцікавився, чому наші чиновники так запопадливо, одними із перших в Україні, взялися реформувати галузь, викликавши обурення рівнян, які вважають, що всі рішення приймаються задля економії коштів, а не для покращення послуг.
— Відомо, що міністерство планувало впроваджувати реформу, враховуючи досвід пілотних областей. Однак рівненські чиновники взялися реформувати медицину, не дочекавшись результатів, які мали бути відомі через два роки. Не нароблять помилок через таку поспішність? — Якби я сьогодні працювала в регіоні, як людина професійна, я б звернула увагу на те, що нам радить наша виконавча влада. Як людина інтелектуально підкована, я б прочитала, що мені радить Всесвітня організація охорони здоров'я. Я б подивилася, що роблять сусіди і не хотіла б пасти задніх. І якби моя область не була визначена пілотним регіоном, я б випередила всі пілотні. Можна було б чекати 2015 року, отримати інструкцію, як працювати. Але тоді б у регіонах не знали, що вже робити. У чому перевага пілотів? Вони мають підтримку держави, субвенцію із державного бюджету. Інші користуються лише власними ресурсами. Нехай вони своїми силами відкриють дві амбулаторії, але набудуть досвіду. Тож коли отримають цільовий ресурс, зможуть ефективно його використати. Ми рекомендували керівникам областей, якщо у них є можливості, якщо громади підуть назустріч, спробувати щось змінювати вже. Я не хотіла б, щоб зараз їх сварили, якщо досвід негативний. Бо будь-який досвід є безцінним. Якби Рівненщина не розпочала створювати свою дорожню карту реформи зараз, то у 2015 році наслідки для населення були б згубнішими. — Люди обурюються, зокрема, рішенням закрити на Рівненщині три протитуберкульозні лікарні... — У Вербській туберкульозній лікарні матеріальна база не відповідала вимогам інфекційного контролю. Тут значні фінансові витрати на утримання штату, відсутні результати впровадження сучасних підходів до лікування хворих, високий ризик внутрішньолікарняного інфікування резистентним туберкульозом. Реконструкція є недоцільною. Неподалік, за 50 км, розташована Острожецька туберкульозна лікарня, яка в повній мірі здатна забезпечити потреби в госпіталізації та лікуванні хворих з усіх прилеглих районів. Щодо Острозької туберкульозної лікарні, то госпіталізацію хворих із Здолбунівського та Острозького районі у повній мірі забезпечує Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер, в якому є достатньо вільних місць. Утримання Володимирецької тублікарні на 50 ліжок є економічно недоцільним. Страшівська туберкульозна лікарня Сарненського району повністю забезпечить госпіталізацію хворих. Малі лікарні є неефективними як у плані фінансового утримання, так і надання високоспеціалізованої допомоги. Ліжковий фонд Рівненської області визначатиметься протитуберкульозним диспансером на 300 ліжок, який цілком спроможний забезпечити потребу у лікуванні. Пріоритетом є амбулаторне лікування. Після проведення реорганізації вивільниться близько 150 працівників. Всім запропоновано працевлаштування у медичних закладах. Наразі 140 працівників прийняли пропозиції. — І все ж, медичні працівники струбовані тим, що в результаті реформи можуть втратити роботу. — В Україні величезний дефіцит медичних кадрів. Медичні університети щороку випускають 4,5 тисячі спеціалістів, а потрібно не менше 7-8 тисяч на рік. Тому можна бути впевненими, що жоден медичний працівник не залишиться без роботи. Але потрібно буде пристосовуватися до інших умов — чи то працювати в іншому відділенні, чи в іншому закладі. — Медики отримують чи не найменшу зарплатню з усіх бюджетників, мотивація для роботи відсутня... — На жаль, підняти зарплатню на достатній рівень ми не в силі. Тому я виступаю за те, щоб, по-перше, ввести в законне русло виплату гонорарів медикам. Якщо людина хоче подякувати своєму лікарю, то чому вона не може зробити це законно? Також я за те, щоб запровадити ліцензування діяльності кожного лікаря, аби він поза своїм основним робочим місцем у вільний час також міг займатися медичною практикою. Збільшитися заробітна плата у медичних працівників зможе і після того, як набере чинності закон про обов'язкове медичне страхування. З квітня минулого року медичні працівники пілотних у реформуванні регіонів, які надають первинну медичну допомогу, отримують надбавки за обсяг і якість виконаної роботи, завдяки чому їхня середня заробітна плата збільшилась в середньому на 50-60% порівняно з 2011 роком. Зазначену модель оплати праці МОЗ України у 2013 році планує поширити і на непілотні регіони та працівників всіх рівнів надання медичної допомоги. Окрім того, уряд розробив і прийняв у 2013 році нормативно-правові акти, які дозволяють уже у поточному році значно підняти рівень заробітної плати працівникам протитуберкульозних закладів та служби екстреної медичної допомоги.
