Останнім часом у Рівному побувало декілька балетних труп, більшість з яких хоч і представляли визнані театри, складалися або з других-третіх складів, або з учнів балетних шкіл. Донецький театр «халтуру», очевидно, привезти не міг — це один з тих закладів, який має дорогий бренд «Пісарєв», котрим ризикувати, показуючи неякісні постановки, не можна. Тому в Рівне й привезли «Пер Гюнта», з яким донеччани сьогодні їдуть в польську Познань.
Цей балет унікальний, оскільки був створений у 1997 році спільно із норвезькими колегами на честь 1000-річчя першої столиці цієї країни — Тронхейму. Музика Едварда Гріга для постановки відома, мабуть, всім, хто хоч іноді слухає класичну музику — зокрема, мелодія «У печері гірського короля» до сих пір використовується не лише на концертах оркестрів, а й у саундтреках фільмів, різних вистав, телепрограм тощо.
Рівень донецьких танцівників сумнівів не викликав, хоча була помітна деяка стомленість артистів. Через запізнення потяга вони приїхали в Рівне за сорок хвилин до початку вистави. Хоча балетмейстер театру Євгенія Хасянова каже, що до таких темпів артистам не звикати. Так само, як і до непристосованих для балету майданчиків — рівненську сцену артисти жартома назвали «мінним полем».
Щоправда, це не завадило відтанцювати повному складу донецького театру доволі професійно. Хоча його головна балетна «зірка», 25-річний заслужений артист Артем Аліфанов, у цей вечір відпочивав — партію Пер Гюнта як вдома, так і на виснажливих гастролях виконують два артисти.
Показати «Пер Гюнта» у Рівному запропонував сам Пісарєв під час зустрічі директорів і художніх керівників театрів та філармоній, на якій була присутня й адміністрація рівненської філармонії. Гастролі «підписали» під проект «Схід-Захід», в рамках якого регіони з різних частин України «обмінюються» творчими колективами за державні гроші.
