Казахстан не належав до тих радянських республік, які активно боролися за незалежність. Однак саме там у грудні 1986-го мали місце події, що стали провісниками розпаду СРСР. Після призначення на пост першого секретаря ЦК Компартії Казахстану Геннадія Колбіна, етнічного росіянина, який ніколи не працював у республіці, в столиці Казахстану Алма-Аті відбулися масові мітинги, які влада жорстоко розігнала. Демонстранти виступали під демократичними і націоналістичними гаслами, висловлюючи незадоволення домінуванням росіян на керівних постах у республіці і поступовим витісненням казахської мови з офіційної сфери. Незважаючи на протести, Г. Колбін керував республікою до червня 1989-го, коли на зміну йому прийшов Нурсултан Назарбаєв, який до того очолював Раду Міністрів КазРСР.
16 грудня 1991 року, уже після Біловезьких угод, Казахстан останнім із радянських республік проголосив державну незалежність. Держава Казахстан успадкувала від Казахської РСР значну територію (2,7 млн. кв.км — 9-те місце в світі) і багаті природні ресурси. І хоча за запасами нафти і природного газу Казахстан поступається Росії і Туркменистану, за останнє десятиліття були відкриті нові значні родовища енергоресурсів на заході країни, зокрема, на шельфі Каспію. Ще одним істотним фактором пострадянського розвитку Казахстану стало те, що в національній пам'яті казахів тема національного гніту з боку Росії не домінувала. Історія боротьби з російською колонізацією в XIX ст. і щкода, завдана ядерними випробуваннями на Семипалатинському полігоні, поєднувалась в історичній пам'яті казахського народу с героїчними сторінками про великі будови і освоєння цілини. Поєднання географічних, економічних, демографічних факторів та історичної пам'яті значною мірою визначило розвиток політики Казахстану в 90-ті роки і пізніше. За Конституцією Республіки Казахстан 1995 року, лише казахська мова є державною, однак російська мова офіційно використовується поряд з казахською в органах державної влади. Правда, в останні роки намітився значний крен на користь розвитку саме казахської мови, особливо в школах і на телебаченні. Казахстану вдалося уникнути також соціальної напруги. Держава зуміла розподілити прибутки від експорту природних ресурсів таким чином, щоб у країні, з одного боку, не було бідності, а з іншого — були інвестиції в модернізацію економіки. Не випадково, згідно зі звітом Світового банку, Казахстан у рейтингу “Doing Business” посідає сьогодні 49-те місце.
Президент Нурсултан Назарбаєв |
Колишня столиця Казахстану — Алмати |