Цього тижня мені по кілька разів на день доводиться показувати у різних місцях довідку про вакцинацію від ковіду. Звісно, що з собою я цей папір не ношу, а показую його копію в електронному вигляді, що є у мобільному додатку на моєму телефоні. І що цікаво, усі перевіряльники цій електронній довідці довіряють. І це мене не на жарт непокоїть. Чи сталося щось із нашими чиновниками, чи не заслабли вони часом на той самий ковід?
Бо ще зовсім недавно у мене вимагали не просто номер мого ідентифікаційного коду, а його оригінал із «мокрою» печаткою. Усі мої заклики до здорового глузду пропадали дарма. Бо справді — коли комусь потрібен мій код, то йдеться про самі лише десять цифр, що підтверджують, що я — це я. Буде під цими цифрами печатка з підписом чи підпис із печаткою — абсолютно неважливо! Але мене не чули. Розвертали з порога — їдьте, мовляв, туди, де вам той код присвоювали, і беріть нову довідку. Оригінальну із «мокрою» печаткою! Копію не приймаємо! Звісно, це було звичайнісіньке чиновницьке хамство. Щоб показати свою владу і мою нікчемність. А коли вийде, поговорити зі мною про «ціну питання», після чого наявність «мокрої» печатки якось одразу втрачала свою актуальність. Упевнений, що подібне траплялося, і не один раз, практично із кожним з нас. І ми вимушені були йти чи їхати кудись за довідкою, чи «домовлятися» із тими, хто цю довідку вимагав. Тепер у тому самому додатку я маю той самий номер мого ідентифікаційного коду і ще багато чого. Без усякої печатки, хоч «мокрої», хоч ні. До речі, ви знаєте, що означає «мокра»? Я не знаю. Щупав — ніби суха… Але не буду відволікатися. Бо дуже мені цікаво, чи закінчиться із введенням мобільного додатку свавілля дрібних чиновників, які вимагають від нас непотрібні довідки? Чи вони іще щось придумають? Мокре або не дуже…