За цілющими властивостями сливи посідають одне з перших місць серед фруктів. Особливо їх цінують за великий вміст харчових волокон, що нормалізують роботу травної системи та здатні омолоджувати організм.
Сливи також багаті на розчинну клітковину — пектини. Потрапляючи у кишечник, пектини, немов губка, поглинають «поганий» холестерин, токсичні речовини та канцерогени, оберігаючи організм від засмічення. Саме пектини, що містяться у сливах, запобігають розвитку цукрового діабету другого типу, атеросклерозу, раку кишечнику.
Сливи з лікувальною метою вживають для поліпшення роботи шлунка й кишечнику, очищення організму в цілому. Сливи темно-синього кольору багаті на антоціани, що містяться в їхній шкірці. Це сині пігменти-антиоксиданти, які мають протизапальну дію, захищають клітини від мутацій та розвитку ракових захворювань. Але у сливах є ще один пігмент — лютеїн (як і у чорниці), який чинить позитивний вплив на гостроту зору. П’ять слив за своїми корисними властивостями еквівалентні жмені чорниць. Останні дослідження вчених свідчать, що лютеїн сприяє аутофагії, тобто очищенню клітин від так званого клітинного сміття. Відтак продовжується життя клітин і сповільнюється процес старіння організму.
Сливи жовтого кольору є джерелом бета-каротину, необхідного для нормального функціонування зору та слизових оболонок. До речі, термічна обробка не впливає на вміст бета-каротину, тому мармелад та джем із жовтої сливи зберігають свої цілющі властивості.
Незалежно від сорту сливи багаті й на вітамін С. Вживаючи цей фрукт регулярно у сезон, людина певною мірою захищає себе від застудних та інфекційних захворювань в осінній період. Але варто пам’ятати, що солодкі сливи мають послаблюючу дію, а кислі, навпаки, провокують закрепи.
Проте найважливішою дією «сливового» вітаміну С є збереження пружності шкіри, іншими словами, її «каркаса», оскільки саме він оберігає колаген від руйнування. Споживання слив також зміцнює судини та нейтралізує дію токсичних речовин, зокрема, нітратів та нітритів, а саме нітрити додають до ковбасних виробів як консервант.
Обережними зі споживанням слив повинні бути люди, що мають запальні хвороби органів травлення у стадії загострення, їм можна з’їдати на день не більше однієї сливи. При цукровому діабеті першого типу не варто їсти солодких плодів через високий вміст сахарози. Можна вживати кисло-солодкі сливи в невеликій кількості (5?6 на день).
Ті, хто має алергію на абрикоси, персики, мигдаль і вишні, повинні обережно вживати і сливи, оскільки ці плоди належать до однієї родини. Стиглі солодкі сливи містять багато цукру, тож при надмірному вживанні можуть сприяти набиранню ваги.
Дуже корисний чорнослив, але потрібно вибирати добре засушений, а не в’ялений, і пам’ятати, що один сухий плід містить стільки ж калорій, що й свіжий, тому за день варто вживати не більш як п’ять штук.
