Після нового закону про вищу освіту логічно очікувати реформи середньої школи. Тривала початкова освіта — можливе нововведення, яке зараз активно обговорюють в Міносвіти. Збільшити початкову школу до 6 класів — не дурість, а орієнтація на європейську освіту. По-перше, діти повинні м'яко адаптуватися. По-друге, це зручніше: шість років під крилом одного педагога. Молодші класи стануть двоступінчастими. 1-3 класи — акцент на навички, а не знання: вміння читати, писати, рахувати, які в ігровій формі, повільно вдосконалюються.
Після нового закону про вищу освіту логічно очікувати реформи середньої школи. Тривала початкова освіта — можливе нововведення, яке зараз активно обговорюють в Міносвіти.
Збільшити початкову школу до 6 класів — не дурість, а орієнтація на європейську освіту. По-перше, діти повинні м'яко адаптуватися. По-друге, це зручніше: шість років під крилом одного педагога.
Молодші класи стануть двоступінчастими. 1-3 класи — акцент на навички, а не знання: вміння читати, писати, рахувати, які в ігровій формі, повільно вдосконалюються.
З 9 років, у 4-6 класах, дітям будуть прицільно викладати базові предмети: мови, математика, історія України, природознавство. Школярі займаються у "рідному" кабінеті, лише з деяких предметів, які вимагають спеціалізації (скажімо, англійська мова), запрошують інших вчителів.
Плюси: таке навчання більш щадне, дозволяє всім дітям, незалежно від їхніх інтелектуальних здібностей і нахилів, освоїти базові навички грамотної людини. Адже сьогодні батьки хапаються за голову: малюк повинен здавати норматив з читання, а він затинається, промовляючи текст по складах, і починає ненавидіти книги. Та й чистописання давно покинуте через ту інтенсивну програму, яка була у дітей в останні роки: в результаті у багатьох почерк корявий і нечитабельний.
Мінуси: переходити на таку схему навчання можна, якщо вчителями початкової школи стануть справжні професіонали — освічені, різнопланові, чуйні до дитячих потреб. В наших умовах замість м'якої адаптації учні можуть опинитися на 6 років заручниками якоїсь "Марії Іванівни", яка погано знає рідну мову, ще гірше — математику, зате чудово вміє тримати дітей в страху. Справа не у відсутності вчителів за покликанням, а в зарплатах. Сфера освіти, за даними Держкомстату, знаходиться в п'ятірці найбільш низькооплачуваних в Україні. І в молодших класах вчителі отримують найменше. Ось у сусідній Польщі, де якраз введена шестирічна початкова школа, оплата праці педагогів втричі вища, ніж у нашій країні. Так що типова "вчителька перша моя" — пенсіонерка або вчорашня випускниця педвузу (коледжу), причому не найуспішніша. Решта — у приватних школах.
