Якби раптом перекрили ввезення у нашу країну м’яса та продуктів його переробки, на прилавках магазинів зовсім не стало б ковбаси, адже значна частина її виробляється не з тутешніх бичків, а з імпортованої сировини. Ніхто точно не знає, скільки її насправді завозиться, знають лише, що дуже багато.
Тонни невідомо з чого зробленого польського фаршу безнадійно завалили сільського дядька, який усе ще тримає худобу на забій і не знає, куди з нею подітись, бо навряд чи вигідно її годувати, щоб продати м’ясо по 1 гривні 96 копійок чи по 3 гривні, — такі ціни пропонували минулого року при тому, що кілограм ковбаси коштував 12-14 гривень. Сьогодні на сільгосппідприємствах критичний спад. За минулий рік умовно вся Черкаська область позбавилась поголів’я худоби, зважаючи на зменшення приросту, цього року та у наступні криза у тваринництві поглиблюватиметься. Приватні сільгосппідприємства та фермерські господарства області за минулий рік наростили виробництво рослинної та тваринницької продукції на 12 мільйонів гривень, однак фінансове становище господарств стало удвічі гіршим, ніж було до цього. Причина — зниження закупівельних цін на зерно, молоко та худобу в живій вазі. Ось Кабмін і видав у грудні минулого року постанову, яку як рятівний круг мають кинути селянинові. «Якщо ми до березня не виконаємо цю постанову, то так закопаємо наше тваринництво, що ніколи його не відкопаємо», — констатує заступник голови облдержадміністрації Олександр Чуприна. Суть документа — в організації комісій у кожному районі, які раз на один-три місяці визначатимуть рівень мінімальної закупівельної ціни на молоко та м’ясо. Але, на думку п.Чуприни, якщо не буде порядк у на кордоні, усі ці заходи нічого не дадуть, він також переконаний, що роздрібна ціна не зміниться, якщо зросте закупівельна. Хоча навряд чи хтось повірить у те, що переробники підуть на свідоме зменшення своїх прибутків. А найближчим часом усі ковбасні цехи, а їх в області 110, чекає шквал перевірок з питань дотримання технології, наявності ліцензії тощо. Олександр Чуприна також каже, що хоче знати, куди дівається різниця між закупівельною ціною та вартістю кінцевого продукту. Поки що невідомо, чи встановлять перевірки це місце, мабуть, вона осідає у кишенях переробників і тих, хто перепродує скуплене за безцінь м’ясо.
