У нашій області під перейменування підпадають лише декілька сіл. Мовознавці розділили їх на три групи. Наприклад, Мятин на Гощанщині тепер рекомендують змінити на М’ятин, бо за українським правописом так буде правильно. Так само й Придорожне має звучати як Придорожнє. У другій групі — ті, що стосуються «імперської політики», як-от Московщина і Партизанське. І наостанок — ті назви, де зв’язок з російським чи радянським минулим проглядається, але його ще потрібно довести. На Рівненщині таких знайшли аж 11: Дружба, Зоря, Бригадирівка, Красне, Красносілля, Молодіжне, Руда-Красна, Тараканів, Труди і два Травневих — у Млинівській громаді та у Мирогощанській.
Що ж до тих, хто у цих селах з «неправильними» назвами мешкає, то люди іноді й не розуміють, навіщо те перейменування взагалі потрібне? Бо звикли до старих топонімів і не хочуть можливої тяганини з документами. А дехто, навпаки, давно хоче повернути історичну назву, якою користувалися ще прадіди. Та чи погодяться на це усі мешканці? Наприклад, Красносілля у Вараському районі раніше звалося Печінки, Бригадирівка на Радивилівщині — Жабокрики, а Партизанське на Поліссі — Пузня.
Травневе, що на Млинівщині, раніше мало назву Зади, а його жителі, відповідно, були задівцями. Таку назву село отримало від заднього (останнього) графського фільварку, який продавався на торгах.
Микола Родюк, староста округу, до якого входить Травневе:
— Думаю, мешканці будуть не проти повернути стару назву. Раніше люди так і казали: «кольонія» Зади. Ця назва Зади неофіційно збереглася і понині, усі місцеві її досі активно вживають. А от Травневе — не на слуху, вказуємо її хіба тоді, коли треба згадати село в офіційних документах. Жителів там мало, це люди старшого віку.
У крихітній Московщині в Дубенському районі, яку ще 1925-го заснували чехи, так само залишилися самі пенсіонери-старожили, і не всі зраділи можливому перейменуванню.
Олена Басараб, старостиня округу:
— Московщина дуже маленька, нині там мешкає всього 22 особи. Це питання люди між собою уже обговорювали. І вони переймаються, чи не доведеться їм після таких змін платити ще й за переоформлення документів? Хочуть просто спокійно віку дожити.
А що стосується Зорі, відомого всім рівнянам постачальника свіжих помідорів і огірків, то її назва може походити від «Зорі комунізму». Такої версії притримується відомий краєзнавець Микола Бендюк, який раніше спілкувався із засновником однойменного місцевого сільгосппідприємства Володимиром Плютинським.
Микола Бендюк, краєзнавець:
— Тут питання двояке: з одного боку, зоря — це українською «зірка» і в офіційні документи друга половина назви ніде не увійшла. А з іншого — існує оцей радянський, комуністичний підтекст… Та якщо залишать топонім Зоря, я не буду проти. Адже стара назва не всім може видатися милозвучною. Колись давно, ще у XVII столітті, ця місцевість звалася Сморжівські хутори. Назва походить від одного з видів грибів.
От що точно на мою думку потрібно перейменувати, то це Московщину і Бригадирівку. Так само варто повернути Тараканову стару назву «Тороканов», яка походить від ім’я Торок. Це російська імперія згодом змінила її на більш звичну для себе Тараканів.
Три села на Рівненщині, як і чимало подібних по всій країні, містять у своїх назвах Красне або похідні від нього. Дехто асоціює це саме з радянщиною, але є й інші версії. Адже колись слово «красний» означало гарний, як у народній приказці «весна красна». Як із цим бути?
Свою думку щодо таких перейменувань висловив міністр освіти і науки Оксен Лісовий:
То треба міняти назви чи ні? Загалом по Україні комісія нарахувала понад 1400 таких сіл та міст. Та після скандалу з пропозицією перейменувати Запоріжжя «кандидатів» значно поменшало. А голова Нацкомісії Володимир Мозгунов зазначив, що рішення мало рекомендаційний характер — щоб звернути увагу органів місцевого самоврядування на проблеми. Зрештою, перейменувати міста чи села має право лише Верховна Рада, а громади — можуть лише надавати свої пропозиції.
Олена РАКС.
