Вміння мовчати для справжнього політика чи не більш важливе, ніж вміння говорити. Тому що за слова слід відповідати, принаймні морально, а за мовчання — ні. Голова обласної державної адміністрації Микола Сорока ніколи особливою красномовністю не відрізнявся. Говорив в основному на нарадах, а не на мітингах. Коли ж становище зобов’язувало, ретельно прочитував з трибуни чи перед телекамерою заздалегідь приготовлений текст із стандартними словами, за які не «зачепишся». Під час майже двомісячного виборчого марафону Сорока також відмовчувався. Традиційні наради проводив його заступник Василь Берташ. Остання нарада не відбулася взагалі. За офіційною інформацією, обласний керівник лікується у діагностичному центрі. Проте керівник цього медичного закладу Ігор Шумлянський відмовився від будь-яких коментарів.
Навряд чи все так просто. Один із найстабільніших обласних керівників часів президента Кучми показав себе достатньо мудрим політиком, аби робити невиважені кроки. Що саме робить нині Микола Сорока заради продовження свого політичного довголіття, достеменно не знає ніхто. Про те, що він не сидить без діла, свідчить дивна поведінка місцевих «опозиціонерів». Скільки років головний бажаючий стати на місце Сороки гнав на того з мітингових трибун критичну хвилю, звинувачуючи в усіх гріхах, і раптом — тиша! В самісінький розпал «помаранчевої революції» від її місцевих керівників про Сороку ані слова. Всі кинулись на бідолашного міського голову Віктора Чайку. Ой недарма це все! На прямі запитання про те, чи вимагатиме фракція «Нашої України» в обласній раді відставки Миколи Сороки з посади шляхом висловлення йому недовіри, депутати Мирослав Семанів та Віктор Матчук відповіли ухильно, пославшись на хворобу Сороки. Мовляв, негоже нападати на хвору людину. Є припущення, що в політичному сенсі нинішній голова облдержадміністрації достатньо здоровий. Здоровіший за відомих мітингових крикунів. Згадаймо, що окрім керівництва областю, Микола Сорока вже вісім років очолює обласну організацію Аграрної партії, яка нещодавно стала ще й «народною». Саме цю партію очолює Володимир Литвин, голова Верховної Ради. Ходять чутки, що Народну аграрну партію України мають невдовзі перейменувати у просто Народну партію України. Далі: чому б Віктору Ющенку не порозумітися з Володимиром Литвином? Таке цілком можливе. Чому б Литвину не поклопотати перед новим Президентом за голову свого осередку на Рівенщині? Про інше міркуйте самі. Тільки не вірте чуткам про відхід Миколи Сороки на дипломатичну чи викладацьку роботу. Занадто багато у нього в нашій області незакінчених справ. Ще багато хорошого для всіх нас мають зробити за бюджетний кошт фірми, які, за чутками, підконтрольні саме голові обласної державної адміністрації. До того ж і конкурентів у Сороки реальних немає. Не сприймати ж всерйоз кандидатуру поводиря групи політично стурбованих бабусь. Можливо, що все вищесказане не відповідає дійсності. Спростувати наші припущення може лише сам Микола Сорока. Навряд чи це станеться найближчими днями. У традиційному новорічному привітанні обласного голови по телевізору ми почуємо традиційні слова про здоров’я, мир і злагоду. Чи заговорить Сорока по-справжньому, чи висловить свою політичну позицію? Напевно, що так. Відомо навіть, кого він політично підтримає. Як завжди — діючого Президента!
