Прокинувся вчора з новим урядом. Він виявився практично таким самим, як і старий, тільки без Юлії Тимошенко, яка тепер вже не прем’єр, а керівник політичного блоку імені себе. Не виключено, що за якийсь час вона зробить всю Україну імені себе. Чому ні? Ми ж можемо проголосувати. З нас станеться. Якщо ми наввипередки бігли голосувати за Ющенка, котрий в основному мовчав і приймав привабливі пози, то чому нам так само не проголосувати за Тимошенко, яка ще й говорить! Про пози й казати годі.
Прокинувся вчора з новим урядом. Він виявився практично таким самим, як і старий, тільки без Юлії Тимошенко, яка тепер вже не прем’єр, а керівник політичного блоку імені себе. Не виключено, що за якийсь час вона зробить всю Україну імені себе. Чому ні? Ми ж можемо проголосувати. З нас станеться. Якщо ми наввипередки бігли голосувати за Ющенка, котрий в основному мовчав і приймав привабливі пози, то чому нам так само не проголосувати за Тимошенко, яка ще й говорить! Про пози й казати годі. Популярно пояснювати, за що саме того чи іншого міністра зняли, а того чи іншого поставили, нам ніхто не збирається. Чи не єдине, в чому звинуватив міністрів наш Президент, так це у бажанні постійно бути на виду, давати інтерв’ю, коментарі і прес-конференції. А цього, виявляється, робити не можна. Чому, запитується? Хіба погано, коли чесний і прозорий міністр щодня розповідає народові про свої добрі справи і ще кращі наміри? Навіть якщо він говорить погано, а інколи бовкне відверту дурницю. Навіть якщо він говорить далеко не все, що ми хотіли б знати. Навіть якщо він нас обманює, це все одно краще за мовчання. Ми вже наслухались того мовчання при всіх режимах — від комуністичного до демократичного. І не вірте тим, хто каже, що мовчки краще працювати. Неправда! Хто відмовиться розповісти людям про свої добрі справи і наміри? Особливо тоді, коли ти любиш свою роботу і прагнеш робити її добре. Міністр же не лізе особисто в шахту рубати вугілля, на ферму доїти корову чи в банк виписувати «платіжку». Він не просто не робить цього, він не повинен цього робити. Міністр — посада політична, а політик якраз і має говорити, робота у нього така. Мовчки лише красти зручно. Тихцем собі тягнути всякі хороші штуки. Про які нам так ні розповіли ані Зінченко, ані Порошенко, ані Турчинов, ані Тимошенко, ані інші «викривачі». Чому вони мовчать, якщо знають, як хтось із міністрів чи інших посадовців крав? Не знаєте? Сказала ж Тимошенко, що хоче знову працювати прем’єром. Мовчки, напевно. Тож все виходить логічно з тими мовчунами. Окрім одного. Звати цього одного Луценко, і мовчати він не буде ніколи. Він просто не вміє більше нічого, окрім як робити заяви, в яких справді цінна інформація замішана на специфічному гуморі. Луценко — єдиний міністр, який ніколи не підведе ні Ющенка, ні будь-кого іншого. Бо говорить завжди вчасно і мовчить теж.
