Іван Цапук 1 липня відсвяткував 17-річчя. Хлопець мріє стати пожежником і рятувати людей. Розповідає рідним та друзям про плани і зовсім по-дорослому додає, що розуміє – вони можуть ніколи не здійснитися. Торік в Івана лікарі виявили рак крові. Аби жити, хлопцеві потрібна дороговартісна пересадка кісткового мозку за кордоном.
Іван – інвалід дитинства. Хлопчик народився із вадами нервової системи і переніс, коли був маленьким, чимало операцій, пішов пізніше за ровесників до школи, тож цього року мав би закінчувати дев’ятий клас… Проте наприкінці 2016-го родину настигла біда. На шиї хлопця з’явилася гуля, з районної лікарні у Березному, де живе з батьками, його відправили до онкогематологічного відділення обласної дитячої. Там лікарі поставили діагноз – Т-клітинна гостра лімфобластна лейкемія. Від грудня хлопчик майже не був вдома. До Великодня лікувався у Рівному, після свят його відправили в «Охматдит» на курс посиленої хіміотерапії. У столичній клініці батькам сказали, що єдина надія на порятунок дитини – трансплантація кісткового мозку.
- В Україні таку операцію провести не можуть, оскільки ніхто з рідних – ні батьки, ні 4-річний братик – не підійшли як донори, - розповідає двоюрідна сестра Івана Наталія Марчук. – Окрім того, Ваня – у групі високого ризику, але лікарі дають високі шанси. Він бореться за життя усіма силами. Він – неймовірна дитина. Такий спокійний, тихий, красивий, він так любить друзів і природу! Вдома у Березному тримали кролів, за якими він постійно доглядав. Коли захворів, і мати, і батько змушені були перебувати з ним у Києві (мама – у боксі з Іваном, батько – зовні, вирішуючи усі проблеми з медикаментами), все господарство – кролі і свині – продали. Ваня був дуже засмучений, коли повернувся з Києва і не застав нічого…
Родина Цапуків розпродала все, що могла. Виставила на продаж і старенький автомобіль і навіть подумує про відмову від власного будинку, аби лише врятувати сина. На операцію у Білорусі, бо лише одна тамтешня клініка зголосилася прооперувати хлопця, вже зібрали 20 тис. доларів. А потрібно 150 тисяч – такий рахунок виставили білоруські медики за трансплантацію та восьмимісячний курс лікування і реабілітації.
- В «Охматдиті» казали, що потрібно вже негайно їхати до Білорусі на лікування, аби не трапився рецидив, який може виявитися летальним… Проте у Вані ще поки немає паспортів – ні українського, ні закордонного – і найменша сума, яку потрібно мати, їдучи до клініки, десь 60 тис. доларів, - додає Наталя. - Мама Вані працювала викладачкою коледжу «Полісся», батько був на підзаробітках. Через хворобу сина обоє змушені піклуватися, у перше чергу, про нього. Дохід їхній на сьогодні – переважно лише Ваніна пенсія. Ми зверталися до МОЗ, там сказали, що грошей немає, в обласній раді пообіцяли виділити тисячу гривень. Допомагають також деякі благодійні фонди, проте більшість відмовилася. Кажуть, що Ваня – у групі високого ризику. Але він так бореться за життя! Ми сподіваємося на людську доброту…
Родина Цапуків просить про допомогу усіх небайдужих людей та запевняє, що кошти підуть лише на лікування сина.
