У неділю фінішувала 87-ма багатоденна велогонка професіоналів «Джиро д’Італія». Завершивши заключні етапи в основній групі гонщиків рівнянин Сергій Гончар, який виступає за італійський клуб «Де Нарді», у загальному заліку посів друге місце. Наш спортсмен на 2 хвилини і 2 секунди поступився переможцю Даміано Кунего з команди «Саеко», разом з тим випередивши іншого гонщика «Саеко», минулорічного переможця «Джиро» Джільберто Сімоні на три секунди.
— За час виступів на «Джиро» у загальному заліку я посідав різні позиції, — розповів телеканалу «Євроспорт» Сергій Гончар, — був четвертий, шостий, двічі сьомий, але у трійку кращих мені пробитися не вдавалось. Це була мрія, яка нарешті здійснилась. Боротьба тривала до останнього етапу, адже Сімоні — амбіційний спортсмен, який протягом останніх стартів прагнув ліквідувати трисекундне відставання. Мені було зрозуміло, що Кунего — в горах поза конкуренцію, тому моя мета була — саме друге місце. — Як вам далися гірські етапи? — Неймовірно важко. Були моменти, коли мене нудило, я нічого не міг їсти, не міг спати. Крім того, давалася взнаки погода, на деяких відрізках температура була нижче нуля. Я можу розповісти про це, оскільки вже все позаду. — Перед початком гонки ви втратили вагу? — Так, перед стартом я був на 4 кг легшим, ніж звичайно. Мої менеджери розробили спеціальну, дуже сувору дієту, крім того, був дуже важкий тренувальний режим. — А як ви готувалися до «Джиро»? — Нічого особливо нового не було. Їздив на тренуваннях по 240-280 км, працював над швидкістю та їздою вгору. — До речі, яке ваше оптимальне співвідношення зросту та ваги? — При зрості 1 м 76 см — 68-69 кг. — Ваш козир — це гонки з роздільним стартом на час, є тут якісь секрети підготовки? — Ніяких секретів немає, усе завдяки матінці природі, ще з юнацького віку мені вдавалися гонки на час. Шкода, що на цьогорічній «Джиро» було так мало «розділок», можливо, в іншому випадку можна було б замахнутися й на більше. — Але ви все ж задоволені своїм результатом? — Абсолютно. Наша команда — одна з найменших в Італії, і на відміну від «Саеко» для нас це величезний успіх. — І нарешті, які у вас плани на цей сезон? — Спочатку два тижні відпочинку, адже нинішня весна була дуже важкою. Поїду в Україну, де візьму участь у національному чемпіонаті. Відвідаю своє рідне місто Рівне, де мене чекають дочки Марія та Юлія. Після цього сезон поновиться: будуть Олімпійські ігри та чемпіонат світу. Нашу команду «Де Нарді» не запрошують на «Тур де Франс» та «Вуельту», але стартів вистачає.
