Я не знаю прізвища голови Житомирської обласної державної адміністрації. Навіщо воно мені? Знаю, що його, так само, як і усіх інших, призначив Янукович, після того як був обраний главою держави. Але ж не дає ця людина про себе забути. Щораз, їдучи із Рівного до Києва чи навпаки, натикаюся у Житомирській області на біллборди, які змушують задуматися про розумову адекватність їх авторів. Про те, що «Житомирщина — край партизанської слави», говорити не варто. Таке дуже інформативне повідомлення побачить кожен, хто заїжджає чи виїжджає із цієї області. Що це має означати? Яку інформацію несе це повідомлення для водіїв та пасажирів? Ну до цього вже якось звикли.
Я не знаю прізвища голови Житомирської обласної державної адміністрації. Навіщо воно мені? Знаю, що його, так само, як і усіх інших, призначив Янукович, після того як був обраний главою держави. Але ж не дає ця людина про себе забути. Щораз, їдучи із Рівного до Києва чи навпаки, натикаюся у Житомирській області на біллборди, які змушують задуматися про розумову адекватність їх авторів. Про те, що «Житомирщина — край партизанської слави», говорити не варто. Таке дуже інформативне повідомлення побачить кожен, хто заїжджає чи виїжджає із цієї області. Що це має означати? Яку інформацію несе це повідомлення для водіїв та пасажирів? Ну до цього вже якось звикли. Тепер повісили уздовж дороги напис «Житомирщина — за президента!» Навіщо? Що це має означати, про що повідомляти? Аби довго не думати, далі йдуть портрети їхнього обласного адмінголови у ковбойських позах на тлі місцевих поліських краєвидів. Написи під портретами разом із прізвищем героя з-за керма прочитати непросто. Ще ж треба по кущах заглядати, де інспектори із паличками ховаються. Навряд чи таке оформлення головної автодороги країни на території Житомирщини свідчить про відсутність у того портретованого здорового глузду. Швидше навпаки. Призначений Януковичем житомирський керівник розуміє, що час його перебування на посаді залежить винятково від того, хто його туди призначив. А кращого способу довше утриматись на місці, ніж відверто підлещуватись до начальства, у світі ще не вигадали. Почитайте класику або згадайте власний досвід. Коли вам в очі кажуть, який ви розумний, дати у відповідь по пиці якось не виходить. Принаймні одразу. Навіть якщо той, хто це каже, щойно тебе обдурив або щось у тебе поцупив. Діє безвідмовно. Той, хто не соромиться зайвий раз нагадати зверхнику, який він розумний і як усі його цінують, ніколи і ніде не буде у програшу. Що б не було, обов’язково випливе на поверхню. Та це все речі очевидні і настав час пояснити, чого це я раптом згадав про це у той час, коли народ в основному у відпустках, а Юлія Тимошенко у в’язниці. Просто дивно стало за наших обласних керівників. Невже вони люблять Януковича менше за своїх житомирських колег по нелегкій та виснажливій праці? Чому не висловлюють свою вірнопідданість партії регіонів та особисто її лідеру на кожному стовпі? Хотілося б похвалити за це нашого обласного керівника, але ж тоді я буду схожий на того житомирянина. Гадаю, що різниця між нами і нашими найближчими сусідами із сходу і заходу (у Луцьку теж ніколи не соромилися хвалити начальство) — у нашій передбачливості. Свідомо чи несвідомо люди у Рівному та довкіл, від просто тих, хто читає газети, до тих, хто займає керівні посади, зберігають свою окрему позицію практично з усіх питань, особливо політичних. Ми ніколи не голосували гамузом за одних, а потім так само гамузом за інших, як це практикують у тому ж Тернополі. Ми завжди десь усередині, і не тому, що чогось боїмося чи навпаки. Просто склалося так історично. Як наслідок, вихідцю із Рівного не соромно у столиці за свій край, де не б’ють публічно поклони чи то діючій владі, чи то популярному лідеру опозиції. Хоча інколи хочеться забути про цю нашу місцеву мудрість і приєднатися до натовпу, що волає у Києві: «Спасибі жителям Донбасу за президента…» і так далі. Але не можемо ми поки. Бо розумні. Принаймні розумніші, ніж у Житомирі.
