Невиразні звуки і жести заміняють сімейні бесіди все в більшій кількості сімей. Діти все сильніше захоплюються телепрограмами і велику частину часу проводять, вп’явшись очима в екран комп’ютера. Сімейні вечері відійшли в минуле, тому люди позбавилися однієї з рідкісних можливостей поспілкуватися.
Таку сумну картину домашнього побуту ХХI сторіччя намалював Алан Уеллс, директор освітнього закладу Basic Skills Agency.
Він пропонує, щоб у кожній школі проводилися курси для батьків, які навчать їх розмовляти і гратися з дітьми. «Багато дітей зараз, приходячи до школи, не мають необхідних навичок мовного спілкування», — сказав Уеллс на конференції працівників системи освіти Північної Англії в Уоррінгтоні. «Це явно позначається на їхній здатності засвоювати знання на початкових етапах навчання. Я говорю про дітей, які годинами сидять перед телевізорами і комп’ютерами, про відсутність спільних сімейних трапез, про нестачу спілкування».
Однією з причин цього явища вважається ріст кількості неповних сімей, іншою — відсутність тісного контакту з дідусями і бабусями, які могли б заповнити нестачу батьківської уваги. Проблеми з мовним розвитком виявляються не лише в дітей представників робітничого класу, але й у сім’ях більш забезпечених, де батьки працюють допізна і мають багато інших зобов’язань. «Кожній школі необхідно зрозуміти, що потрібні сімейні програми, — сказав Алан Уеллс. — Якщо від батьків так багато залежить, чому б нам не зайнятися ними?» Девід Харт, генеральний секретар Національної асоціації директорів шкіл, згодний з тим, що навички мовного спілкування в дітей із кожним роком все гірші, оскільки вдома їх цьому не вчать.
«Алан Уеллс має рацію, що привернув нашу увагу до цієї проблеми, — сказав він. — Але справа школи — співпрацювати з батьками, а не вчити їх, як бути хорошими батьками».
