Навколо Рівного повинна бути приміська зелена зона. Землю під зелені зони навколо міст виділяють у багатьох країнах, тільки розміри та правила її виділення різні. Лондон, наприклад, оточує зелене кільце шириною до 32 кілометрів, а Мінськ — до 80 кілометрів. Зелена зона Рівного, як міста середньої величини, встановлюється з розрахунку на кожного мешканця — по 100 кв. м приміських зелених насаджень.
Оскільки в Рівному проживає понад 247 тисяч мешканців, то навколо міста повинно бути лісів та парків на площі близько 25 тисяч гектарів. Для прикладу, зелена зона Києва становить 56,5 тис. га, що приблизно відповідає нормам. Це майже замкнутий зелений пояс, який безпосередньо прилягає до міста, з розривами в болотистій місцевості та в руслі Дніпра.
Зелена зона Рівного планувалася розпорядженням Ради Міністрів УРСР ще в 1965 році й була включена в генплан розвитку міста: «Промислові та сільськогосподарські підприємства, які обслуговують потреби населення зони та м. Ровно, розміщаються в приміській зоні за межами зеленого поясу. Встановлюються приміські лісопаркові зелені зони навколо м. Ровно на площі 44 тис. га і навколо м. Здолбунова — на площі 9,2 тис. га».
У 1984 році була прийнята нова постанова Ради Міністрів УРСР (яка є чинною і досі), в якій, зокрема, вказано: «Проектом планування приміської та зеленої зон м. Ровно передбачається: розвиток організації позаміського масового відпочинку населення, створення лісопаркового поясу, створення зеленої зони навколо м. Ровно загальною площею зелених насаджень 19,7 тис. га, а також зелених зон міст Здолбунова, Костополя, Гощі».
Якщо подивитися на мапу, то очевидно, що Рівне з усіх сторін оточене полями, а ліси розташовані на далекій відстані від міста в північній частині району. Із зеленої приміської зони до Рівного мало б надходити насичене киснем повітря, яке б сприяло покращенню самопочуття та здоров’я мешканців міста, натомість з повітрям безперешкодно надходять високотоксичні пестициди, якими щедро поливаються прилеглі приміські поля.
Рівненський район — найбільший за територією і сільськогосподарським потенціалом в області, його загальна площа становить 117, 6 тис. га, з яких 60,8 тис. га — рілля. Навколо Рівного — найвища розораність земель в області, до того ж на великих площах вирощуються технічні культури, які за технологіями багаторазово (8-11 разів) протягом сезону обробляються високотоксичними пестицидами (2 клас токсичності). Поля щільно оточують Рівне, тож при будь-якому напрямку вітру отруйні хімічні речовини не оминають місто. Яке самопочуття та здоров’я має бути в мешканців Рівного та приміських сіл в такій ситуації, адже саме те, чим ми дихаємо, або продовжує, або вкорочує нам життя.
За даними ВООЗ, Україна має найвищий у світі рівень смертності від забруднення повітря, і це при тому, що в країні немає потужного промислового виробництва. В той же час Канада входить в десятку країн з найбільшим рівнем забруднення повітря промисловими викидами, і при цьому входить до списку країн з найсприятливішими екологічними умовами проживання, де все збалансовано, де багато лісів та зелених зон. Китай посідає перше місце в світі щодо забруднення повітря промисловими викидами, і в той же час десяте місце за смертністю населення від такого забруднення, бо в цій країні низький рівень розораності земель. Лідерами зі смертності від забруднення повітря є Україна і Болгарія, країни з найвищим у світі рівнем розораності земель, де постійно застосовуються пестициди. Однак в Болгарії щорічно виводиться з ріллі до 40,0 тис. га. землі, а в Україні розораність земель досягла 80%.
Зелений приміський пояс за короткий час створити нереально — дерева ростуть десятиліттями, та й землі розпайовані, а ширина зеленої зони навколо міста мала б бути 15 км.
З цієї складної екологічної ситуації є лише один реальний вихід, ініціатором якого є Спілка пасічників міста Рівного і Рівненського району, котра вимагає від влади невідкладно запровадити 20-кілометрову буферну захисну зону навколо Рівного, на якій буде заборонено застосування пестицидів і агрохімікатів (за винятком присадибних ділянок та городів). Іншого варіанта за таких обставин просто не існує, адже сучасні технології землеробства в Україні більше схожі на «хімічну промисловість», ніж на саме землеробство, хоча натомість у світі останнім часом стрімко скорочується використання отрутохімікатів.
Володимир ОЛЕКСІЙЧУК,
еколог Спілки пасічників міста Рівного
і Рівненського району.
