На припиняються суперечки навколо питання розважальних закладів на вулиці Соборній, на місці колишньої катівні НКВС.
Катерина Сичик представляє журналістам ескізи меморіального обеліску
Вчора біля її стін знову зібралися представники громадських організацій, власники закладів та пересічні рівняни. Щоправда міського голови Рівного Володимира Хомка не було.
Як одні так і інші відстоювали свої інтереси. У «Просвіти» вони прості – відтворити меморіальну дошку в тій подобі, в якій вона була початково; ніяких розважальних закладів та створення музейної кімнати.
- Ця пам’ятна дошка була встановлена у 2001 році і вона є неповною, - розповідає заступниця начальника управління освіти Рівненського міськвиконкому Катерина Сичик, - На ній були зображені герб та хрест. Ця дошка була знята. Потім була відновлена. Але відновлена не в повній мірі. Тому виникло питання, щоб її доповнити гербом та хрестом.
За словами пані Сичик, надійшли такі пропозиції по встановленню дошки – на вулиці Соборній, де кафе «Шоколад», або у сквері біля міського відділу міліції.
Власники між собою не могли дійти згоди. Тому й виникла дилема, де та у якому вигляді має бути меморіальна дошка, або обеліск в пам’ять про закатованих патріотів.
Експерти говорять, що за історичними довідками дошка розташовувалася на вулиці Соборній, де кафе «Шоколад»:
- По документації, яка є, дошка знаходилася по вулиці Соборній, - каже директор директор Рівненського краєзнавчого музею Віктор Булига. – І там був інший напис. Також був герб та тризуб.
- Треба вимагати від власників, щоб вони повернули статус-кво, - додає завідувач відділом в рівненському музеї Ігор Марчук. – Якщо вони люди нормальні люди, то вони підуть назустріч. І дошка має бути кращою – більш художньою. Але нас хочуть випхати десь на задвірки.
Завідувачка відділом охорони культурної спадщини Рівненського обласного музею Ірина Васильєва говорить, що на той час орган охорони культурної спадщини видав припис повісити дошку там, де вона була.
Утім, власники закладів вчинили по-іншому:
- Сьогодні ми бачимо зовсім іншу картину. Тобто власники будинку повелися негідно і наплювали ще раз на законодавство, – пояснює пані Ірина. – Я думаю, треба хоч раз наполягти на тому, щоб дошку повернули на те місце, де вона була.
Найбільш експресивним серед виступаючих на громадських зборах став член Люстраційного комітету Юрій Бідюк:
- Хай зробить велику плиту, обрамлення і так дальше, - заявив промовець.
Присутні в черговий раз не могли знайти компромісу. Тоді було запропоновано усім зібратися 22 квітня, о 15-ій годині в сесійній залі міськради та дійти таки консенсусу.
На громадському зібранні прийняли остаточне рішення за чотирма позиціями. А саме – не створювати розважальних закладів, розмістити меморіальну дошку, розташувати пам’ятний меморіал та облаштувати музейну кімнату. Члени громадських організацій також погодилися створити ініціативну групу, яка прийде на обговорення. Туди хочуть запросити місцевих істориків, експертів.
Між тим, наразі розглядається пропозиціяа встановити на цьому місці пам`ятну дошку, на якій будуть вазані імена загиблих.
