На подвір'ї обласного краєзнавчого музею сьогодні тривають "Музейні гостини — 2023". На фольклорно-етнографічне свято зібралися понад 80 майстрів з Рівненщини, Волині та Херсону. Головна мета свята – збір коштів на потреби одного з підрозділів 104 окремої бригади тероборони ЗСУ.
Засновниця "Музейних гостин", етнографиня, заслужена працівниця культури України Алла Українець розповіла Суспільному, з чого все починалося та як організовували свято цьогоріч.
У 2023 році через воєнний стан традиційне свято "Музейні гостини" проходить біля обласного краєзнавчого музею. У випадку повітряної тривоги відвідувачі можуть сховатися у сховищі. Майстри з різних областей приїхали презентувати свої вироби: витинанки, вироби зі шкіри, аплікації з соломи, вишиванки, глиняні вироби, різьбу з дерева тощо.
- Гончар, який радував цікавими виробами, Михайло Мажара зараз у війську. Багато у війську учасників "Музейних гостин". Запросили ми багатьох, але не запрошували тих, які завжди радували нас своїми виробами, це Івано-Франківськ, Львівська, Тернопільська області. Ви розумієте, воєнний стан. До сьогоднішнього свята майстри старалися підготувати щось нове, цікаве, і кожна робота — це родзинка, — говорить організаторка заходу Алла Українець.
Як згадує засновниця заходу, все починалося у 1991 році, тоді перший з'їзд майстрів відбувся на площі Театральній та називався "Рівненський ярмарок". А у 1992 році провели перші "Музейні гостини".
- У пошуку майстрів мені допомогла Вікторія Кисіленко, вона виготовляє ляльки з тріпаного льону. Ми з нею, ще до 1992 року, мріяли про таке свято. Ми спробували зробити такий вихід майстрів у центрі міста. Людям було якось соромно продавати свої речі. Вийшло 5-6 майстрів, але підтягувалися люди, розпитували. Я бачила по реакції людей, що це сподобалося. У 1992 році провели вже на території музею. Прийшли ще інші майстри, яких ми не запрошували, вони прочитали оголошення. Не більше двох десятків майстрів отут розмістилися, — говорить етнографиня.
З кожним роком збільшувалася кількість майстрів з різних областей.
- Воно стало улюбленим святом саме майстрів. Це можливість показати свої вироби. Вони жили по селах, районних центрах, люди не розуміли, хто біля них живе. Особливо важкі були 1995, 1994, 1996 роки, ми навіть не мали плівки сфотографувати. Один майстер із Костополя, це був Віктор Дворецький, мені сказав: «А я бачу, Алла Миколаївна, що це свято вийде за межі подвірʼя. Я так про це мрію, хочу, щоб воно заповнило весь ваш майдан». Я не вірила йому, але він, як провидець це сказав, і бачите, так воно і є, — пригадує Алла Українець.
Подружжя гончарів Дмитро та Олена Яковишини кажуть, що люблять експериментувати з виробами.
- Робимо відбитки рослин, будинки будуємо різні, робимо роботи зі скла, працюємо з червоної, білої глини. Керамічні чашки купують найбільше. Ми знаємо, що на "Музейних гостинах", люди хочуть купляти не великі роботи, а хочуть памʼятку: горщики, ложечки, будиночки, — говорить майстриня Олена.
9-річна Ангеліна вперше вирішила спробувати зробити виріб з глини, в кінцевому результаті очікувала, що буде тарілка.
- Мені подобається, як воно легенько все виробляє. Мене зацікавило, що тут є старовинні речі про які я не знала, старовині книжки, — каже дівчинка.
На заході триває збір коштів на потреби одного з підрозділів 104 окремої бригади тероборони ЗСУ.
